Одинадцяте Правило Чарівника, або Сповідниця

Його команда, яка вся світилася від посмішок, збігалася максимально швидко. Річарду не було потрібно подавати нових умовних сигналів — з попереднього рази вони отримали вказівки на цілу гру. Варто було судді кинути йому броц, як вони всі кинулися в стрімкий забіг.

Знову вони зібралися в щільну групу, покриваючи дистанцію по полю.

Однак на цей раз команда Джегана в спробі попередити їх минулий маневр в останню мить розсипатися по сторонах, — розійшлися по полю сама, щоб не дати можливості розбігтися нападникам по всіх напрямках. Натовп підтримав їх схвальними криками.

Замість того, щоб розбитися на частини, команда Річарда, тим не менш, продовжувала згуртованою групою пробратися через праву середину поля. Кілька рідких гравців залишалися у них на шляху і були зметені всією масою атакуючих, коли спробували перехопити їх.

Несуттєвий захист перших двох і останнього третього захисника взагалі ніяк не відбився на швидкості потупу команди Річарда. Інша команда, раптово зрозумівши, що сталося, кинулася в погоню. Але було надто пізно. Команда Річарда прямувала прямо до воріт.

Як тільки він опинився в переможній зоні, його команда розгорнула захисний щит, і Річард кинув броц. Він спостерігав, як у світлі смолоскипів броц описав дугу в нічному повітрі і влетів у ворота. Натовп розродився бурею привітальних емоцій. Пролунав звук рогу, сповіщаючи про кінець раунду.

Суддя в центрі поля оголосив рахунок: одне очко на рахунку чемпіонів — команди Джегана — і два очки у претендентів.

Але незабаром, перш, ніж суддя закінчив оголошувати рахунок і пісочний годинник був перевернутий, Річард побачив, що він обернувся до чогось за межами поля. До Джегана. Він з'явився у зоні, яку відгородили для нього. Збоку була Ніккі. Келен розташувалася трохи позаду. З нею була Джилліан.

Всі завмерли в очікуванні, коли суддя рушив за бокову лінію і з хвилину вислуховував імператора. Потім він кивнув, вийшов у центр поля, і оголосив, що оскільки другий гол був закинутий після сигналу рогу, він не буде зарахований. Напружуючи свої гортанні зв'язки він проголосив рахунок рівним.

Частина юрби обурено закричала в гніві, в той час, як інші радісно репетували від несподіваної радісної звістки.

Гравці Річарда вибухнули сердитими запереченнями, засуджуючи рішення. Річард ступив до них. Гвалт натовпу був настільки гучним і він боявся, що вони не зможуть його розчути, і тому провів великим пальцем поперек горла, припиняючи їх заперечення.

— Ви не зможете змінити рішення! — У всю глибину легенів крикнув він їм, — Заспокойтеся! Зосередьтеся!

Вони припинили обурюватися, але і не змирилися з цим. Так само, як і Річард, але він розумів, що нічого не зможе зробити проти цього. Зрештою, сам імператор не зарахував їх гол. Річард опинився перед необхідністю змінити свої плани.

— Ми повинні зупинити цих людей, — говорив він, крокуючи перед своєю командою. — Коли знову прийде наш тайм, будемо грати два-п'ять, — він показав спочатку два, потім п'ять пальців. — Вони кивнули. — Ви не можете зупинити те, що тільки що сталося, але ви зможете завадити їм набирати очки. Потім ми розіграємо свою гру і повернемо те, що було відібране незаконно. Перестаньте загострюватися на тому, що сталося, і вже не зміниш, — зосередьтеся на тому, що ми повинні зробити.