Рекламне бюро пана Кочека
- Автор: Тевекелян Варткес Арутюнович
- Год: 1969
- Язык: украинский
- Год: "Молодь"
- Переводчик: Карл Скрипченко
- Жанр: Другие приключения
Электронная книга - «Рекламне бюро пана Кочека». Краткое содержание книги:
Чабан і пекар, наборщик і боєць загону ЧОП, студент Інституту народів Сходу і партійний працівник, співробітник радянського повпредства в Ірані і директор великого текстильного комбінату… Багата на події біографія згодом дала матеріал для творчості письменника.
Перші романи В. А. Тевекеляна «Життя як воно є» і «Життя починається знову» побачили світ 1950 року.
Значним творчим доробком письменника стали книги «Граніт не плавиться» (1962) та «За Москвою-рікою» (1966).
У своєму новому романі «Рекламне бюро пана Кочека» (1967) Тевекелян відтворив подвиг молодих радянських розвідників-антифашистів, які чотирнадцять довгих років жили і працювали за кордоном, гуртуючи навколо себе бійців проти фашизму.
У книзі намальовано яскраву картину міжнародного життя напередодні другої світової війни.
Несподівано до Женеви приїхав О'Кейлі. Василь запросив його на вечерю в дорогий ресторан «Отель де Берг».
Вони сіли в далекому кутку і, попиваючи терпке угорське вино, неквапливо розмовляли. Василь одразу помітив, що настрій американського генерального консула в Берліні різко змінився. Він кілька разів повторив, що Гітлер зовсім знахабнів. «Якщо росіяни не зупинять Гітлера, тоді вся Європа опиниться під чоботом Німеччини…»
— Хіба війну Гітлера ви вважаєте справою вирішеною? — спитав Василь.
— Без сумніву!.. А втім, подальший хід подій цілком залежатиме від позиції англійців.
— Яке відношення позиція англійців має до війни Німеччини з Росією?
— Гітлер збирається укласти мир з Англією. Навіть дитині зрозуміло, що це черговий маневр: фюрер хоче покінчити з росіянами без перешкод, а потім напасти на Британію. При такому варіанті світ поділиться на три сфери впливу: в Європі — Німеччина, на Далекому Сході — Японія і за океаном — Сполучені Штати Америки. Це небезпечно, цього допустити не можна! — сказав О'Кейлі, і його обличчя стало рішучим, заклопотаним. — Настане день, і Німеччина, об'єднавшись із Японією, поверне зброю проти нас. Тоді всьому кінець, ви розумієте? Ось вам ключ до маячних мрій Гітлера про світове панування.
— Невже ви припускаєте, що англійці згодяться на мир з Гітлером після того, як він обдурив їх не раз і не два?
— Багато в чому це залежатиме від позиції, на яку стане наш уряд. Якщо ми встрянемо у війну на боці англійців, вони не згодяться на мир з Гітлером. А ми, за всіма ознаками, встрянемо у війну…
— У мене все переплуталося в голові! Вступаючи у війну на боці англійців, ми, американці, допомагатимемо комуністичній Росії. Невже це можливо? Ви колись казали, що єдина сила, здатна вистояти проти комуністичної зарази, — це Німеччина на чолі з таким фанатиком, як Гітлер…
— Голубе, в політиці все можливо!.. Коли б Гітлер, приєднавши Австрію, захопивши Чехословаччину, повернув свої війська проти Росії, ми б його всіляко підтримували. Та коли він замірився на всю Європу, і не тільки на Європу… Тепер дуже важливо, щоб він поламав зуби на Росії. Як би не закінчилася війна з Росією, обидві сторони будуть дуже знесилені. Росіяни легко не підкоряться німцям, вони битимуться до останнього. Отоді ми й зможемо нав'язати світові свою волю! — О'Кейлі подався вперед і, притишивши голос, мовив: — Наша розвідка дізналася, що Гітлер зважується на ризикований крок: він хоче послати в Англію у першій половині травня, до початку кампанії проти Росії, свого найближчого помічника Рудольфа Гесса для переговорів. Гесс полетить туди нібито з власної ініціативи. Розрахунок простий — якщо англійці приймуть його і згодяться вести переговори, Гессові нададуть відповідні повноваження; якщо ні — оголосять його зрадником, і годі!.. Однак досить нам говорити на такі теми, краще випиймо!.. Розкажіть, як ви влаштувалися тут, що поробляєте?
Василеві було не до балачок. Йому хотілося якнайскоріше закінчити вечерю, що він незабаром і зробив. Одвіз О'Кейлі в готель, а сам швиденько поїхав у пансіонат, де жив Стамбулов. Стамбулова не застав. Лишалося одне — набратися терпіння і чекати до ранку. Він ліг у ліжко, але заснути не міг. Рудольф Гесс — друга особа в партії націонал-соціалістів і офіційний наступник Гітлера… Може, зараз він їде на аеродром, щоб вилетіти в Англію, а на польсько-радянському кордоні фашистські полчища готуються до наступу на Радянську країну. Ні, він не спатиме…
Василь підвівся, навшпиньках, щоб не збудити Лізу, пішов у їдальню і подзвонив Стамбулову в пансіонат. Йому відповіли, що «мосьє Стамбулов уже спить». Василь попросив розбудити мосьє Стамбулова і покликати до телефону.
— Це Кочек, — сказав він, почувши в трубці сонний голос болгарина. — Пробачте, що дзвоню так пізно. Прошу вас зараз же приїхати до мене на квартиру. Є важлива справа. Я вас чекатиму на вулиці.
Василь одягся, безшумно відчинив двері і зійшов униз. Ніч була тепла, зоряна. Тиша. В усіх вікнах давно погасли вогні. Женева спокійно спала… А в просторих кабінетах німецькі генерали, схилившись над картами, готували його рідному народові смерть…
Залунали кроки, обірвавши Василеві роздуми. Узявши Стамбулова під руку і походжаючи з ним глухим провулком, Василь розповідав про все, що почув.
— Сподіваюся, ви розумієте: гаяти часу не можна. Треба, щоб ці відомості були в «батька» не пізніше ніж об одинадцятій годині ранку! — сказав Василь.