Україна — не Росія

У нових умовах особливого, а то і вирішального значення набуває співпрацям провідними аерокосмічними фірмами світу. Спочатку вона мала форму виконання проектно-дослідницьких робіт з окремих питань, але швидко перетворилася на партнерську участь у великих спільних програмах. Сьогодні 75% усіх робіт «южан» складають комерційні проекти такого роду. Найбільший з них — міжнародний проект Sea Launch («Морський старт»). В останні радянські роки «Південне» і «Південмаш» працювали над комплексом «Зеніт» — кращим у світовій ракетно-космічній техніці. Його відмінні риси — цілком автоматизований процес підготовки і проведення пуску, екологічна чистота пуску, високі енергетичні можливості, перспектива подальшого удосконалювання і розвитку. Перша ступінь ракети «Зеніт» розвиває найпотужнішу в світі тягу. Вона використовувалася як блоки першого ступеня ракети-носія комплексу «Енергія-Буран», цієї лебединої пісні радянської космічної епопеї.

От і тепер завдяки дніпропетровському «Зеніту» в історії освоєння космосу було сказане нове слово. Як відомо, космодроми краще за все розташовувати поблизу екватора, але не всі космічні держави мають таку можливість (як Франція з її космодромом Куру у Французькій Гвіані; це вже давно космодром Європейського космічного агентства). Але ще чверть століття тому в Дніпропетровську утвердилася ідея запуску з водяної поверхні, адже морями й океанами вкрито більше 70% земної кулі, можна вибрати найбільш оптимальну точку для запуску. До цього Італія запустила кілька супутників з переустаткованих нафтовидобувних платформ. У нас були проведені серйозні проектні дослідження (по темі «Плавучість»), Розрахунки показали безумовну можливість створення в океанських просторах плавучої стартової платформи, здатної своїм ходом досягти саме тієї географічної широти, яка найкраще підходить для конкретного запуску. Але тоді далі теоретичних досліджень і обрахувань справа не пішла. До замислу повернулися через 20 років. На ідею відгукнулися Росія, США і Норвегія. Була розроблена довгострокова програма, сторони створили міжнародну компанію Sea Launch («Морський старт»). До неї ввійшли американський «Боінг» (40%), російська ракетно-космічна корпорація «Енергія» (25%), українські КБ «Південне» і ВО «Південмаш» (15%), а також англо-норвезька компанія «Кварнер Груп» (20%).