Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм
- Автор: Томпсон Ева
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Соломії Павличко «Основи»
- ISBN: 966-500-265-1
- Переводчик: М. Корчинська
- Жанр: История
Электронная книга - «Трубадури імперії: Російська література і колоніалізм». Краткое содержание книги:
Книга буде корисною усім, хто цікавиться літературознавством, політологією та іншими дотичними дисциплінами. Вона стане відкриттям для тих, хто шанує свіжі погляди на, здавалося б, давно знані речі.
Ewa M. Thompson. Imperial knowledge. Russian Literature and Colonialism.
Ева Томпсон — професор-дослідник славістичних студій університету Райс (США). Авторка п’яти книг та багатьох наукових статей. Її книга «Російський формалізм та новий англо-американський критицизм» (1971) — перший порівняльний аналіз двох критичних течій XX століття. Дослідження «Зрозуміти Росію: святий блазень у російській культурі» (1987) дає ключ до розуміння особливостей культури Росії. Після публікації англійською мовою книжку було перекладено китайською та видано: спочатку в Гон-Конгу (1995), а потім у Китаї (1998).
«Трубадури імперії: російська література і колоніалізм» було перекладено польською у 2000 році. Її праця «Вітольд Гомбрович» (1979) була видана польською у 2002 році.
Ева Томпсон — головний редактор «Sarmatian Review» — періодичного видання центральної та східноєвропейської тематики.
21. Benedict Anderson, Imagined Communities: Reflections on the Origin and Spread of Nationalism (London: Verso, 1983).
22. Філософія історії Дж. Ґ. Гердера була фундаментальною працею, на підставі якої розроблялася теорія націоналізму. J. G. Herder, Reflections on the Philosophy of the History of Mankind (1784–1791), переклад: Frank Manuel (Chicago: Univ. of Chicago Press, 1968); С J. H. Hayes, The Historical Evolution of Modern Nationalism (New York: Smith, 1931); Boyd A. Shafer, Faces of Nationalism (New York: Harcourt Brace, 1972); і Salo W. Baron, Modem Nationalism and Religion (1947) (New York: Meridian, 1960).
23. Louis L Snyder, The Dynamics of Nationalism: Readings in Its Meaning and Development (Princeton, NJ: D. Van Nostrand, 1964), 229-33.
24. Adam Mickiewicz, «Ksiegi narodu і Pielgrzymstwa Polskiego», Dziela wszystkie, видавець Konrad Gorski (Wroclaw and Warszawa: Ossolineum, 1969–1972); Juliush Slowacki, Anhelli, переклад: Dorotea Prall Radin (London: Allen & Unwin, 1930); Louis Kossuth, «Proclamation of Hungarian Independence,» у Snyder, 232; Eva Haraszti, Kossuth as an English Journalist, переклад Brian McLean (Boulder, CO: Social Science Monographs distributed by Columbia Univ. Press, 1990).
25. Minority Rights: Problems, Parameters, and Patterns in the CSCE [Conference on Security and Cooperation in Europe] Context (Washington, DC: CSCE, 1992), 1–2.
26. Anthony D. Smith, The Ethnic Origins of Nations (1986) (Oxford: Blackwell, 1993).
27. Max Scheler, Ressentiment, переклад: W. Holdheim (New York: Free Press, 1960); Критика Лєшеком Колаковським Теодора Адорно (Theodore Adorno) в книжці: Kolakowski, Main Currents of Marxism, vol. З, переклад: P. S. Falla (Oxford: Clarendon Press, 1978), 358-9.
28. Автори в своїй праці The Invention of Tradition доводили, що Німеччина та Велика Британія в XIX ст. спостерігали і заохочували розвиток націоналістичних ритуалів, про які казали, що вони мають давнє походження, а насправді були ними вигадані для того, щоб підвищити престиж німецької та британської імперій, посилюючи емоційний зв’язок із ними своїх громадян та роблячи їх більш піддатливими для політичних цілей цих імперій.
29. У 1978 р. в Організації Об’єднаних Націй було представлено 149 націй; до 1998 р. кількість націй зросла до 185. Economist, 19 December 1998.
30. Smith, Ethnic Origins of Nations, 58.
31. Gayatri Spivak, The Postcolonial Critic: Interviews, Strategies, Dialogues (London: Routledge, 1990), 7.
32. Elleke Boehmer, Colonial and Postcolonial Literature (Oxford and New York: Oxford Univ. Press, 1995).
1. ПОСТАНОВКА ПИТАННЯ
Метою цієї книжки є дослідження масованого впровадження великодержавного статусу Росії в російський культурний дискурс. Це впровадження було нелегко помітити за браком інтелектуальних традицій для його виявлення. Тоді як читачі західної літератури мають підвищену чутливість до присутності в літературі засобів, які замасковано проводять думку влади, для російської літератури така чутливість не характерна. У той час, як антиколоніальна свідомість проявлялася в колоніях західних країн і серед західних інтелектуалів, Росію було вилучено з такого розгляду, тому що вважалося, що російський імперіалізм був питанням її докомуністичного минулого. У центрі уваги постколоніального дискурсу були радше колишні західні колонії та підтримка, яку вони отримували від радянської Росії, а не подібна колоніальна практика царської та радянської влади. Після розпаду Радянського Союзу радість від падіння тиранії переважала над усіма іншими міркуваннями, і тому спадщина російського колоніалізму в російській літературі знову випала з поля зору критиків. Цілі бібліотеки книжок і журналів закарбовували неколоніальний образ російської культури в пам’яті західних читачів. Ця книжка протиставляється істотно домінуючому авторитетові таких текстів і свідчень.
На те, що Росія здебільшого не сприймалася як колоніальна держава, впливала також і низка інших чинників. Перший із них — це розташування російських колоній. У постколоніальній теорії та критиці зазвичай вважається, що колонії розташовані далеко від метрополії і що їх завоювання вимагає заморських походів. У випадку ж Росії колонії межували з етнічно російськими землями. Насильницьке перетворення Російської імперії в Радянський Союз ще більше замаскувало колоніальну природу держави, в якій домінували росіяни. Територія цієї держави збільшувалася за рахунок війн, анексій і дипломатичних маневрів, які не дуже відрізнялися від заморських авантюр західноєвропейських держав. Однак внаслідок близькості російських колоній до етнічних російських земель лінія кордону між ними спотворила та затемнила в пам’яті росіян та іноземців справжню природу відносин між метрополією та периферією. У 1990-х pp. територія імперії скоротилася до території Російської Федерації, до складу якої входять периферійні території, які прагнуть суверенітету та утвердження власної ідентичності.