Ви повинні дійти того, щоб сказати, що недоукам у нас немає місця. Коли буде комунізм,— тоді вчення буде м'якіше. Тепер же я кажу, що вчення не може не бути суворим — під страхом загибели.
З промови В. Леніна на з'їзді політосвіти.
умовах «мирного суборництва», як каже відома резолюція ЦК ВКП[345], треба працювати пролетарським письменникам. Це значить, що пролетарський і пролетарсько-селянський письменник має боротися з ідеологічно ворожою чи ідеологічно далекою трудящим літературою своєю мирною зброєю — творчістю. Творами своїми він має одвоювати читача в суперників і підпорядкувати своєму впливові. Це не анархічна конкуренція. Революційні письменники мають виступати колективно, організовано. В цій боротьбі вони користатимуть з матеріальної і моральної підтримки з боку партії (§14 резолюції]).
Плужани мають цю підтримку. Постанова політбюро ЦК КП(б)У[346] говорить: «„Плуг“ провадить велику й важливу працю, яку партії слід всебічно підтримувати... „Плуг“ повинен залишатись організацією селянських письменників в ділянці художньої літератури».
Тамо ж було попередження: «щоб місцеві групи „Плуга“ не набирали масового характеру й не зливалися з організаціями сількорів». Це завдання — застереження від можливих спроб керувати сількорами — «Плуг» виконав і строго розмежував свою діяльність не тільки від сількорівських організацій, але й від літгуртків при сельбудах, школах, клюбах і т. д. Разом із тим «Плуг» лишався організацією масовою, тобто не мистецьким гуртком, не замкнутою асоціацією, а колективом, що веде широку літературно-громадську працю.
Наслідком цієї праці стала популярність «Плуга», широке знайомство з його метою, завданнями й методами роботи, не тільки на Вкраїні, але й за межами її плужани були і є творцями дійсно масової, приступної численним колам читачів, літератури. Вони своїми молодими ще недосвідченими руками дали радянському селянинові перші паростки нової революційної селянської творчости й задовольнили першу згагу, перший голод на нову книжку. В цьому велика заслуга «Плуга», що й одмічено в наведеній постанові ЦК КП(б)У.
Але час іде. Клясова боротьба ускладняється й поглиблюється, питання «хто кого?» стоїть перед нами з навратливою різкістю. Пролетаріат повинен у боротьбі з капіталізмом удержати коло себе селянство. На одній з невеличких ділянок цієї боротьби діє «Плуг», завдання якого є допомагати пролетаріатові ідеологічно впливати на селян, навертаючи їх на шлях співробітництва з робітництвом своїми художніми творами, притягаючи до праці селян-письменників, що приймають диктатуру пролетаріята й разом із ним хочуть творити нову пролетарську культуру.
Велика проблема культурної революції, таким чином, стає перед нами на ввесь зріст. Слова т. Леніна, поставлені епіграфом, мають стати постійним гаслом революційних письменників переходової доби. Без кваліфікації питання «хто кого» розв'яжеться загибеллю пролетарського письменства. Без учення ми не тільки не здобудемо нових читачів, але й загубимо тих, що придбали. Це ясно.
вернуться
342
Тичина Павло (1891-1967) — поет, член літературних угруповань «Гарт», ВАПЛІТЕ, ПРОЛІТФРОНТ. У 1923-1934 рр. був співредактором журналу «Червоний Шлях».
вернуться
343
«Вітер з України», «Плуг», «Соняшні клярнети» — назви етапних збірок поезій П. Тичини, відповідно, 1923, 1920 та 1918 рр. виходу.
вернуться
344
Подаємо за першодруком у 3 числі журналу «Плужанин» за 1926 р.
вернуться
345
Як каже відома резолюція ЦК ВКП — йдеться про резолюцію ЦК РКП(б) від 18 червня 1925 р. «Про політику партії в галузі художньої літератури»; з грудня 1925 р. офіційна назва партії стала — Всесоюзна комуністична партія (більшовиків), ВКП(б). Відтак Пилипенко вживає нову офіційну назву.
вернуться
346
Постанова політбюро ЦК КП(б)У — постанова Політбюро Центрального комітету Комуністичної партії (більшовиків) України від 10 квітня 1925 р. «Про українські художні угруповання».
