Ґарґантюа і Пантаґрюель
- Автор: Рабле Франсуа
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5103-5
- Переводчик: Анатоль Перепадя
- Жанр: Классическая проза
Электронная книга - «Ґарґантюа і Пантаґрюель». Краткое содержание книги:
Кості, якими ви, панове, зазвичай користуєтеся у вашому верховному суді, так само як інші судді користуються ними у судочинстві, дотримуючись указівок метра Генріха Феранди, et по. gl. in с. fin. de sortil. et I. sed cum ambo. ff. de judi. Ubi doct.[313] свідчать, що кидати жереб спосіб вельми похвальний, шляхетний і потрібний, аби швидше здихатись позви і процесу. Ще відвертіше говорять про це Бальд, Бартол та Олександер, С. communia, de l. si duo.[314]
– І як же ви (спитав Тринда), друже мій, чините?
— Я (відказав Брідуа) відповім коротко, згідно з l. атрliorem, § in refutatoriis, с. de appella, a так само і Gl. I.I ff. quod met eau. Gaudent brevitate moderni.[315]
Я чиню так, як ви, панове, в судовому порядку, як цього й вимагають наші закони: ut по. extra, de consuet. с. ex Uteris, et ibi Innoc.[316]
Пильно переглядаю, продивляюся, читаю, перечитую, перегортаю, переворушую скарги, повістки, доручення, розпорядження, свідкування, твердження, інтердикти і контрдикти, розслідування, опитування, репліки, дублікати, триблікати, прохання, заяви, претензії, протекції, описи, очні ставки, зводини, пасквілі, заклики, апеляції, королівські грамоти, архівні довідки, відмови, попередження, нагадування, послання, відсилання, висновки, кінці в воду, згоди, відозви, признання, постанови і всякі інші троянди та колючки сутяжних сторін, як і подоба доброму судді і як нам приписують Spec, de ordinario §III, et tit. de offi. omn. ju.§ fi, et de rescriptis praesenta. § 1.[317]
Відсаджую на край столу у своїм кабінеті всі мішки винуватця і вирішую його долю киданням кості, так само, панове, як і ви, et est not. I. Favorabiliores ff. de reg. jur. et с. cum sunt, eod. tit. lib. VI, де сказано: Cum sunt partium jura obscura, reo favendum est potius quam actori.[318]
Потім я, так само, панове, як і ви, відсаджую на другий край столу мішки позивача, візаві, бо opposita juxta se posita, magis elucescunt, ut not. in l.I, § videamus, ff. de his qui sunt sui vel alie. jur. et in I. munerumj mixta ff. de muner. et honor.[319]
A сам я в цей час знов кидаю кості.
— Ну (спитав Тринда), друже мій, з чого ви вгадуєте, в кого справа важча — в позивача чи винуватця?
— Так само, панове, як і ви (відповів Брідуа). Що важча справа, то більше в якоїсь із процесових сторін мішків. Тоді я кидаю маленькі кості, так само, панове, як і ви, згідно з законом: Semper in stipulationibus, ff. de reg. jur., a також згідно з основним законом, заримованим так, q. eod. tit.[320]
і канонізованим in c. in obscuris eod. tit. lib. VI[321]. Більші кості, гарні і замашні, я вживаю, панове, як і ви, коли справа легша, тобто коли менше мішків.
— Як же ви (спитав Тринда), друже мій, ухвалюєте присуди?
— Так само, панове, як і ви, — відповів Брідуа. — Вирішую справу на користь того, кому більше пощастить з судовими, трибунними, преторіяльними костями. Так нам приписують норми: ff. qui ро. in pig. I. potior, leg. creditor. С. de consul. I. I Et de reg. jur. in VI. Qui prior est tempore potior est jure.[322]
Розділ XL
Як Брідуа пояснював, чому спершу він вивчає справу, а вже потім вирішує її киданням костей
— Воно то так (промовив Тринда), друже мій, але як ви жеребом і киданням костей розсуджуєте, то чому ж не розігруєте тиражу того самого дня і години, коли суперечники постають перед вами, без довгого воловодіння? На кий біс вам усе це шпаргалля і все це листування, що в мішках?
— На те, панове, що й вам (відповів Брідуа). Усе це у пригоді мені на діло спасенне, неодмінне і стеменне.
По-перше, для форми; недодержання форми позбавляє рішення сили, як це свідчить Spec. tit. de instr. edi. et. tit. de rescrip. praesent[323]. Окрім того, ви самі добре знаєте, що в юридичних процедурах формальності нерідко нищать зміст та істоту справи, бо forma mutata, mutatur substantia, ff. ad. exhib. I. Julianus ff. ad leg. falcid. I. Si is qui quadringenta. Et extra, de deci. с ad audientiam, et de celebra, miss. с. in quadam.[324]
По-друге, так само, панове, як і для вас, вони правлять для мене за достойні і корисні вправи. Святої пам'яти доктор Отоман Вадар, медичне світило, як це вам видно у С. de сотії, et archi. lib. XII[325], не раз казав мені, що занехаяння тілесних вправ єдина причина хирявости і недовговічности нас із вами, панове, та всіх правників. Це переконливо довів Бартол in І. j. С. de senten. quae pro eo quod.[326]
А тому, панове, ви собі і нам, quia accessorium naturam sequitur principalis, de reg. jur. lib. VI, et I. cum principalis, et I. nihil dolo.ff eod. titu.ff de fide jusso. I. fidejussor, et extra de offic. de leg. с j[327], дозвольте певні повчальні, честиві й веселі забави, ff. de al. lus. et aleat. I. soient, et autent. ut omnes obediant, in princ. coll. vij etff. de praescript. verb. I. si gratiutam et l. j. C. de spect. lib. XI[328]. і така думка доктора Томи, in secunda secundae quaest. clxviij[329], вельми доречно наведена доктором Албериком де Розатою, який fuit magnus practicus[330] і незрівняним ученим, як про нього відгукується Барбацій in prin. consil.[331]; обгрунтовано це per gl. praemio. ff. § ne autem tertii:[332]
313
У ком(ентарі) до ґл(оси) в підсум(ковому) к(аноні) про ворож(бу) і в з(аконі) «так як об(идва)»; (Дигест) про суд(ові) роз(прави) (латин.)
314
К(одекс), «З(агальні) пол(оження) про л(еґатів)», з(акон) «Як(що) дві особи» (латин.).
315
К(одекс) «Про (подачу) ск(арг)», як це вк(азано) у ґл(осі) з(акону) І Д(игесту), що з поб(оювання) люди новочасні люблять лаконічність (латин).
316
Без(глузді) дом(агання) у суд(очинстві), к(анон) «Бук(ва) з(акону)» і там же «Нев(инний)» (латин).
317
С(постерігач) «Про об(ов'язок) зв(ичаю)», параграф 3, і роз(діл) «Про пос(аду) всіх суд(дів)», параграф ост(анній) і прип(иси) параграфа 1 (латин.).
318
І, отже, з(акон) найсприятливіший. (Дигест) «Про пр(авила) пр(ава)», і в к(аноні) «оск(ільки) пр(ава)», той самий р(озділ), кн(ига) VI… Коли законні права сторін неясні, треба підтримувати позваного, а не позивача (латин.).
319
Протилежні речі, покладені поряд, ще більше прояснюються… за законом І, параграф «погляньмо», (Дигест) «Про поз(ивників) з пог(ляду) їхніх вл(асних) пр(ав) чи пр(ав) ін(ших)», у з(аконі) про вин(агороди), «зм(ішаний)» параграф, (Дигест) «Про мат(еріяльні) та поч(есні) винагороди) (латин.).
320
Завжди з застереженням, (Дигест) «Про різ(ні) пр(авила) пр(ава)»… те саме питання, той самий розділ (латин).
321
У к(аноні) про сумнівні пит(ання), той самий роз(діл), кн(ига) VI (латин).
322
(Дигест) «Той, хто роз(поряджається, пер(ший)», з(акони) «пер(ший)» і «вір(итель)». К(одекс) «Про кон(сулів)», з(акон) І і нор(мативи), у к(аноні) VI: «Той, хто явився перший, має законну перевагу» (латин).
323
Спос(терігач), роз(діл) «Про опр(илюднення) гр(амот)» і роз(діл) «Про вик(ладення) рес(крипту)» (латин.).
324
Зі зміною форми змінюється суть справи… (Дигест) «Про пред('явлення) (документів)», з(акон) Юліана, (Дигест) «Доп(овнення) до з(акону) Фалцидія», з(акон) «Якщо комусь виповнилося сорок» і «Безрозсудний», к(анон) «На судовому засіданні» і «Про відправу обідні», роз(діл) «У деяких випадках» (латин.).
325
К(одексі) «Про двір(ських) мед(иків) кор(олівських), кн(ига) XII (латин).
326
У ґлосі до з(акону) І К(одексу) «Про вироки для кого б то не було» (латин).
327
Бо явища побічні узгоджуються з природою основного, прав(онорми), кн(ига) VI і з(акон) «якщо основне» і з(акон) «нічого (не домагається) хит(рощами)», (Дигест) того самого роз(ділу); (Дигест) «Про того, хто вис(тупає) гар(антом)», з(акон) «гар(ант)» і «Безроз(судний, на пос(аді) леґ(ата)» (латин).
328
(Дигест) «Про гр(у) в кос(ті) та аз(артні) іг(ри)», з(акон) «за (заведеним) зв(ичаєм)» і (засвідчений) акт «щоб усі дот(римувалися)», з(читка) 7 і (Дигест) «Про пр(иписи)», з(акон) «як(що) (це) без(коштовно)» і з(акон) І К(одексу) «Про вист(ави)», кн(ига) XI (латин.).
329
У другій частині другої книги, ст(аття) 98 (латин.).
330
Був великий практик (латин).
331
У «Пор(адах) принц(ам)» (латин).
332
У ґл(осі) преам(були), (Дигест), параграф «щоб жоден слухач третього курсу» (латин.).