Гаррі Поттер і келих вогню
- Автор: Роулинг Джоан Кэтлинг
- Серия: Гарри Поттер #4
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-40-7
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і келих вогню». Краткое содержание книги:
Це кінець, сказав він сам собі. Нічого не вийде. Залишається вранці піти до озера й сказати суддям, що...
Він уявив, як пояснює, що не зможе виконати завдання. Ніби наяву побачив округлено-здивований погляд Беґмена, задоволену жовтозубу посмішку Каркарофа. Майже чув, як Флер Делякур каже: "Я це пгекгасно знала... Він недозгілий, кгихітний хльопчик". Побачив на чолі натовпу Мелфоя, на грудях у якого виблискує значок "Поттер-смердоттер". Побачив сумне, зневірене обличчя Геґріда...
Зненацька Гаррі підскочив, забувши, що на колінах у нього лежить Криволапик. Кіт сердито зашипів, звалившись на підлогу, зміряв Гаррі презирливим поглядом і гордо почимчикував, піднявши догори схожий на щітку для миття пляшок хвіст. Та Гаррі вже поспішав гвинтовими сходами до спальні... Він візьме плащ-невидимку, повернеться до бібліотеки й сидітиме там цілу ніч, якщо доведеться...
— Лумос! — прошепотів Гаррі через п'ятнадцять хвилин, відімкнувши двері бібліотеки.
Кінчик чарівної палички засвітився. Скрадаючись, Гаррі пройшовся вздовж книжкових стелажів, вибираючи потрібні книжки — книги заклять та чарів, книжки про русалок, водяників та підводних чудовиськ, книжки про славетних відьом і чарівників, про магічні винаходи, про все, що може містити хоча б короткі згадки про тривале перебування під водою. Відніс книги до столу й узявся до роботи, присвічуючи собі вузьким струменем світла з чарівної палички, коли-не-коли поглядаючи на годинник...
Перша ночі... друга... він примушував себе продовжувати лише тому, що вірив: "Наступна книга... у наступній буде... вже в наступній..."
Русалка з картини у ванній кімнаті старост сміялася. Гаррі, наче поплавок, хитався на пінистій воді поряд з каменем, на якому вона сиділа, тримаючи в нього над головою його ж "Вогнеблискавку".
— Іди сюди й забери! — зловтішалася русалка. — Ану, підстрибни!
— Не можу! — задихався Гаррі, намагаючись ухопитися за "Вогнеблискавку" і водночас не потонути. — Віддай!
Та русалка лиш боляче штовхнула його в бік кінцем мітли, насміхаючись.
— Боляче! Перестань!.. Ой!...
— Гаррі Поттер мусить прокинутися, паничу!
— Не штурхай мене...
— Добі повинен штурхати Гаррі Поттера. Панич повинен прокинутися!
Гаррі розплющив очі. Він був у бібліотеці. Поки спав, плащ-невидимка сповз із голови. Щока прилипла до сторінки книжки "Чарівна паличка відкриє всі шляхи". Гаррі сів, поправив окуляри й примружився від яскравого денного світла.
— Гаррі Поттер мусить поквапитися! — пищав Добі. — Друге завдання починається за десять хвилин, а Гаррі Поттер...
— За десять хвилин? — прохрипів Гаррі. — Десять... десять хвилин?
Він глянув на годинник. Добі казав правду — двадцять хвилин по дев'ятій. Гаррі відчув, як величезний тягар упав йому крізь груди в живіт.
— Покваптеся, паничу Гаррі Поттер! — пищав Добі, тягнучи його за рукав. — Панич має вже бути біля озера з іншими чемпіонами, паничу!
— Пізно, Добі, — безнадійно промовив Гаррі. — Я не буду виконувати завдання, бо не знаю як...
— Гаррі Поттер буде виконувати завдання! — пропищав ельф. — Добі знав, що Гаррі не знайшов необхідної книжки, тому Добі усе за нього зробив!
— Що? — вигукнув Гаррі. — Ти ж не знаєш, яке саме буде друге завдання...
— Добі знає, паничу! Гаррі Поттер повинен увійти в озеро і знайти свого Візі...
— Знайти що?
— ... і забрати Візі в русалок та водяників!
— Яке таке Візі?
— Вашого Візі, паничу, вашого дорогого Візі — того, що подарував Добі светра!
Добі посмикав за свій темно-бордовий светр, який від прання добряче збігся.
— Що? — Гаррі мало не задихнувся. — Вони забрали... забрали Рона?
— За ним Гаррі Поттер сумуватиме найбільше! — запищав Добі. — "На все годину часу маєш ти..."
— "Якщо не встигнеш — годі, все дарма", — процитував Гаррі, перелякано дивлячись на ельфа. — "Пропало, зникло, вже його нема..." Добі, що ж мені робити?
— Панич мусить з'їсти оце! — пропищав ельф, поліз рукою в кишеньку трусів і витяг клубок чогось схожого на слизькі сіро-зелені щурячі хвости. — Відразу перед тим, як увійдете в озеро. Це зяброрості!
— А як вони діють? — спитав Гаррі, розглядаючи зяброрості.