Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.
- Автор: Андрушко П. П., Стрижевська А. А.
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Юрисконсульт
- ISBN: 966-2968-07-5
- Жанр: право
Электронная книга - «Злочини у сфері службової діяльності: кримінально-правова характеристика.». Краткое содержание книги:
Розрахований на студентів, аспірантів та викладачів юридичних факультетів вищих навчальних закладів, науковців, суддів, працівників правозастосовних органів, юристів-практиків.
Є.В. Фесенко вважає, що предметом злочину є матеріалізоване благо, і він (предмет) має змістовні, соціально-правові та функціональні ознаки. З точки зору змістовних ознак, предмети — це не тільки речі, а й інші матеріалізовані об'єкти, до яких конкретно належать майно, природні багатства, небезпечні речі й речовини, продукція творчості, документи та ін. З точки зору соціально-правових ознак, предмет злочину — це лише ті матеріалізовані утворення, які можна віднести до охоронюваних законом цінностей, саме завдяки цьому вони є компонентами об'єкта злочинного посягання. У функціональному аспекті предмет злочину, на думку Є.В. Фесенка, — це те, діючи на що суб'єкт посягає на охоронювані законом цінності. До таких предметів Є.В. Фесенко відносить лише ті з них, на які суб'єкт злочину безпосередньо впливає, вилучаючи їх, знищуючи, створюючи, змінюючи їхній вигляд або правовий режим тощо[46]. У цілому Є.В. Фесенко дає таке визначення предмета злочину — це один із різновидів людських благ, матеріалізоване утворення, безпосередньо діючи (впливаючи) на яке способом його вилучення, знищення, створення, зміни вигляду або правового режиму тощо, винна особа посягає на охоронювані законом цінності[47].
До нематеріалізованих благ як компонента цінностей — об'єкта злочину Є.В. Фесенко відносить блага фізичного, психологічного, етичного, естетичного, політичного характеру тощо: життя, здоров'я, волю, честь і гідність, свободу особи на вибір місця проживання тощо, а також деякі соціальні («загальножиттєві») блага — мир, безпеку, забезпеченість працею, належним прожитковим рівнем тощо.
Є.В. Фесенко дає таке визначення нематеріалізованих благ — це блага фізичного, психологічного, етичного, духовного або політичного чи іншого соціального характеру, що задовольняють потреби індивіда або групи людей, громадських і державних структур чи суспільства в цілому, яким може бути заподіяна чи спричиняється шкода внаслідок учинення злочину. Є.В. Фесенко вважає, що вони відрізняються від предметів (матеріалізованих благ) не тільки за змістом — різною є їх роль у механізмі заподіяння шкоди: на предмети злочинець діє, часто не ушкоджуючи їх зовсім, посягаючи опосередковано на інші цінності — соціальні зв'язки, інтереси або права потерпілих тощо, а на нематеріалізовані блага він впливає безпосередньо, позбавляючи потерпілого цих благ і спричиняючи шкоду «напряму» (наприклад, позбавляє життя, принижує честь і гідність особи тощо)[48].
Аналіз наведеної позиції Є.В. Фесенка щодо поняття матеріалізованих та нематеріалізованих благ, на мій погляд, підтверджує певну непослідовність і суперечливість взагалі його позиції щодо структури та видів цінностей як об'єкта злочину: винний посягає на один вид цінностей — матеріалізовані блага, який визнається об'єктом злочину, а шкода заподіюється (опосередковано) іншим цінностям — соціальним зв'язкам, інтересам або правам, тобто шкода безпосередньо заподіюється не тому об'єкту, на який здійснюється посягання, а іншому об'єкту, який у такому разі не є об'єктом злочину.
Під соціальними зв'язками як компонентом об'єкта злочинів Є.В. Фесенко розуміє суспільно корисні взаємозв'язки або взаємодії учасників суспільних відносин. На його думку, взаємозв’язок учасників суспільних відносин — це обопільно усвідомлений суб'єктами фактичний стан відносин між ними, за якого вони можуть вчинювати певні дії, що торкаються їхніх інтересів чи інтересів третьої сторони, або утримуватися від певних дій, а взаємодія — активна поведінка учасників суспільних відносин, спрямована на певні зміни у сфері інтересів цих суб'єктів чи третьої сторони або на недопущення таких змін[49].
Значну увагу аналізу окремих аспектів позиції Є.В. Фесенка щодо об'єкта злочину я приділив, щоб обґрунтувати недостатню аргументованість віднесення ним до компонентів (складових частин) цінностей як об'єкта злочину матеріалізованих та нематеріалізованих благ. Такі блага (за термінологією Є.В. Фесенка — П.А.), на мій погляд, слід вважати предметом злочину, а не об'єктом злочину як одним із видів цінностей.
46
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: «Атіка», 2004. — С.74.
47
Там само. — С.76.
48
Там само. — С.78.
49
Фесенко Є.В. Злочини проти здоров'я населення та системи заходів з його охорони: Монографія. — К.: «Атіка», 2004. — С.64–66.