Сонети. Світовий сонет
- Автор: Павлычко Дмитрий Васильевич
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Генеза
- ISBN: 966-504-388-9
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Сонети. Світовий сонет». Краткое содержание книги:
Любомир Фелдек
(нар. 1936 р.)
Словацький поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, громадський діяч. Великою популярністю користуються твори Фелдека для дітей. Цікаві його статті з теорії й практики художнього перекладу. Серед багатьох перекладних книжок видав, зокрема, вибрані твори Б.-І. Антонича («Зачарований поганин», 1976).
Франце Прешерн
(1800-1849)
Видатний словенський поет-романтик. Має величезні заслуги в розвитку словенської літературної мови. Його сонети відображають трагедію людяної душі в несправедливому суспільстві.
Мігай Бабіч
(1883-1941)
Видатний угорський поет, романіст, перекладач, критик, видавець, одна з центральних постатей угорського духовного життя міжвоєнного двадцятиріччя. У пізній творчості захищав гуманістичні ідеали від наступу тоталітаризму, «нового варварства» у вигляді фашизму.
Дюла Югас
(1883-1937)
Видатний угорський поет, представник блискучої плеяди «першого покоління» журналу «Нюгат» («Захід»). У творчості Югаса переважає інтимна та пейзажна лірика.
Аттіла Йожеф
(1905-1937)
Видатний угорський поет. Гостра політична лірика Йожефа належить до значних явищ світової поезії. Символіка віршів Йожефа пов'язана з національним фольклором.
Дюла Ійєш
(1902-1983)
Видатний угорський письменник, автор багатьох романів, п'єс, поетичних збірок. Його поезія вражає відчуттям кревного зв'язку людини з природою і космосом.
П'єр де Ронсар
(1524-1585)
Видатний французький поет епохи Відродження. Глава літературної групи «Плеяда», відіграв виняткову роль у формуванні французької літературної мови. Його любовна лірика вплинула на розвиток усієї європейської поезії.
Жоашен дю Белле
(1522-1560)
Видатний французький поет епохи Відродження. Один із керівників і членів «Плеяди», автор її маніфесту «Оборона й прославлення французької мови» (1549). Поміж найвідоміших творів — цикл сонетів «Жалі», в якому відтворено італійські враження поета, звучить туга за батьківщиною.
Жерар де Нерваль
(справжнє прізвище — Лабрюні, 1808-1855)
Французький поет-романтик. Автор ліричних новел, фантастичних оповідань, оперних лібрето, численних перекладів з німецької літератури.
Шарль Леконт де Ліль
(1818-1894)
Видатний французький поет і громадський діяч. Учасник революції 1848 р. Лідер парнаської групи поетів, для яких програмною була його книжка «Античні вірші» (1852). Стояв на позиціях «чистого мистецтва».
Жозе Марія де Ередіа
(1842-1905)
Видатний французький поет іспано-кубинського походження. Представник парнаської школи, учень Леконта де Ліля, званий «королем сонета». Єдина його книжка «Трофеї» (1893) містить 118 сонетів і досконало втілює «парнаські» принципи скульптурно точної, живописно пластичної поезії.
Артюр Рембо
(1854-1891)
Видатний французький поет. Мав значний вплив на становлення поезії символізму.
Гійом Аполлінер
(справжнє ім'я та прізвище — Гійом Аполлінарій Костровицький, 1880-1918)
Видатний французький поет. Формальне експериментаторство у творах Аполлінера дозволяє вважати його одним із засновників різних модерністських течій у мистецтві — кубізму, футуризму, сюрреалізму. Однак творчість Аполлінера глибша й складніша за будь-яку течію модернізму. Їй притаманні сатиричні, реалістичні мотиви. Вона мала значний вплив на західноєвропейську поезію XX ст.
Робер Деснос
(1900-1945)
Один із найвидатніших французьких поетів, який від сюрреалізму перейшов до класичної традиції. Під час гітлерівської окупації працював у підпільній пресі, був активним учасником Руху Опору. Помер невдовзі після виходу з фашистського концтабору.
Біраго Діоп
(1906-1989)
Сенегальський поет і прозаїк, один з організаторів мистецького напряму «негритюд», що об'єднував африканських інтелектуалів. Писав французькою мовою. Автор фантастичних і сатиричних казок, створених за фольклорними мотивами.
Тін Уєвич
(1891-1955)
Один із найвидатніших хорватських поетів і критиків. Серед його численних книжок вирізняється «Спраглий камінь на бистрині» (1934).