Сонети. Світовий сонет
- Автор: Павлычко Дмитрий Васильевич
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: Генеза
- ISBN: 966-504-388-9
- Жанр: Прочая поэзия
Электронная книга - «Сонети. Світовий сонет». Краткое содержание книги:
(1550-1581)
Польський поет, автор книжки «Ритми, або Польські вірші» (видана посмертно 1601 p.). Для його творів характерне поєднання життєлюбних настроїв з містичними.
Ян Анджей Морштин
(1613-1693)
Один із яскравих представників поезії польського бароко. Його творчості властиві ефектність образної мови, урочистий стиль.
Адам Міцкевич
(1798-1855)
Великий польський поет і діяч національно-визвольного руху, представник революційного романтизму. За висловом Лесі Українки, його творчість — «чудовий приклад сполучення найбільш високої поезії і пристрасної публіцистики». Сонет в Україні починається з перекладу вірша Міцкевича «Акерманські степи», що його здійснив О. Шпигоцький (1830).
Ципріян Каміль Норвід
(1821-1883)
Великий польський поет, художник і скульптор. Співець людяності, свободи й братерства. Його поезія належить до найвищих досягнень польської літератури.
Марія Конопніцька
(1842-1910)
Видатна польська поетеса, високо оцінена Іваном Франком. Писала також новели. 1890 р. через переслідування з боку царських чиновників змушена була покинути Варшаву, жила в Італії, Франції та Німеччині. Авторка поеми «Пан Бальцер у Бразилії» (1910). Похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Ян Каспрович
(1860-1926)
Польський поет і перекладач. В 1921-1922 pp. — ректор Львівського університету. В ранній творчості — борець за демократичні ідеали.
Казимеж Пшерва-Тетмайєр
(1865-1940)
Один із представників польського модернізму. Співець природи Татр, автор оповідань і драм з життя гуральського краю.
Леопольд Стафф
(1878-1957)
Один із найвидатніших польських поетів XX ст. Розвинув класичні традиції польської літератури, зокрема тяжіння до строгої форми. Перекладав твори античних та італійських письменників.
Марія Павліковська-Ясножевська
(1893-1945)
Визначна польська поетеса. Її філософська лірика надзвичайно популярна серед студентської молоді Польщі.
Ярослав Івашкевич
(1894-1981)
Видатний польський письменник. Народився в Україні в селі Кальник (нині Вінницька обл.), навчався у Київському університеті. Працював у всіх літературних жанрах. Найсильніше його талант виявився в оповіданнях. Творчість Івашкевича — одне з найвизначніших явищ світової літератури XX ст. Писав про Україну, знав і любив українську культуру. Його пов'язували глибокі дружні стосунки з М. Бажаном.
Антоній Слонімський
(1895-1976)
Польський поет і перекладач, активний антифашист. Перша книжка — «Сонети» (1918).
Казимеж Анджей Яворський
(1897-1973)
Польський поет і перекладач. Особливо багато перекладав з російської та української поезії (зокрема твори Т. Шевченка, П. Тичини, М. Рильського).
Станіслав (Свен) Чахоровський
(нар. 1920 р.)
Польський поет і актор. В роки фашистської окупації керував у Варшаві підпільним театром «Свен» (звідси його псевдонім). Серед його книжок — «Сума сонетів» (1967).
Богдан Дроздовський
(нар. 1931 р.)
Польський поет і перекладач. В його творчому надбанні — переклади з англійської, російської та української літератур, зокрема твори Т. Шевченка, М. Зерова, М. Рильського.
Станіслав Грохов'як
(1934-1976)
Польський поет. В перших книжках відчутна авангардистська орієнтація. З часом перейшов до реалістичної, прозорої образності.
Ернест Бриль
(нар. 1935 р.)
Польський поет, прозаїк, драматург. П'єса «На склі намальоване» про карпатського опришка Яношика йшла з великим успіхом на польській та словацькій сценах у 90-і роки XX ст.
Рафал Воячек
(1945-1971)
Польський поет, якого високо цінував Я. Івашкевич. Перша збірка «Сезон» (1969), а також посмертні видання поезій «Якого не було» та «Незакінчений хрестовий похід» залишили глибокий слід у польській поезії.
Луїс де Камоенс
(справжнє ім'я та прізвище — Луїш ді Камоїнш, 1524-1580)
Великий португальський поет. Автор поеми «Лузіади» (1572), яка стала національним епосом португальського народу, сприяла розвитку реалістичного напряму в літературі епохи Відродження. В сонетах Камоенса, які здебільшого навіяні нещасливою любов'ю, панує відчуття дисгармонії світу.
Олександр Пушкін