За східнім обрієм [Спомини про пережите]

Звичайно, що як Адамів, так і Фіц були значно поряднішими від Щура чи Шкурського та їх компанії, але в принципі всі вони, як це кажуть, одним миром мазані. Всі вони з великою охотою і дуже швидко простягали руки до своїх, але коли йшлося про відстоювання себе перед свавіллям адміністрації чи їх підручних, то тоді вони виявлялися найбільшими боягузами. Вони сміло били тих, які самовіддано і безстрашно вистояли в нерівній борні з беріївськими опричниками, бо це безкарно їм дозволялося робити. Безстрашні в боротьбі з ворогом на своїх земляків руки не піднімають, а боягузи навпаки. Для Щура, Шкурського і всіх в більшій чи меншій мірі їх послідовників найважливішим було, щоб добре поїсти, гарно одягтись і випити, а поскільки все це придбати коштом своєї власної праці було важко, то вони притворилися на «борців» за національну справу і в ім'я тієї «справи» змушували людей віддавати їм частину свого заробітку. У їх тій чорній роботі адміністрація їм перепон не чинила, бо по суті — то вся та їх «діяльність» для адміністрації була корисною. По-перше, вони вбивали тих, котрі мали сміливість виступити і зап'ятнувати їх, як паразитів, які безлично спекулюють на національних почуттях чесних трудовиків, а поскільки проти них виступали завжди ті ж самі, що і проти свавілля адміністрації, то це було адміністрації дуже приємно. І по-друге, вони тими своїми паразитичними діями розрухували устої національної моралі. Отже ж по суті, то вони й лагерна адміністрація одні одним допомагають в боротьбі проти морально стійких національно свідомих людей.

Я знаю, що сторонньому читачеві важко збагнути весь той страшний кошмар, а багатьом це буде навіть і не подобатись, але на мою думку, то це таке велике зло, яке промовчувати або затушовувати неможливо. 3 тим злом і навіть з найменшим проявом його треба боротися із всією рішучістю. Злі сили завжди дуже активні і оперативні, і тому легковажити їх не можна. Відкриті бандити і злодії являються лише соціяльним злом, а прикриті, заховані за національні ідеї, крім соціяльного зла роблять незрівняно ще більше моральне зло, бо вони своїми брудними руками забруднюють навіть і найдорожчі цінности нації.

Все роблять люди. Ідеї, без втілення їх в життя, мертві. А втілюють їх люди. Ті ідеї, які відповідають вимогам духу нації, невідмінно повинні втілюватись у життя не за Ніцшовсько-Донцовським принципом «надлюдиною» чи як цього хотів Донцов «добраними», а вибраними на найдемократичніших засадах представниками народу.