Марина — цариця московська

«Русский народ — титульная нация, имеет ту же роль, что и римляне в Риме, монголы в Орде, греки в Византии.

Хочешь быть русским? Становись!» — з Інтернету.

Ось короткий список неруських прізвищ в Росії:

Адашеви — від золотоординського князя.

Глинські — від в. кн. Вітовта, які отримали в уділ м. Глинськ.

Камаєви — від Камай-мурзи.

Кантемири — білоординський рід.

Касимови — від касимівських царевичів.

Кадишеви — від казанського мурзи Іваная Кадиша.

Котстрови — від казанського мурзи.

Кочубеї — від кримського татарина Кочубея.

Кудашеви — від золотоординського хана.

Мамаєви — від кримського мурзи Мамая.

Мансурови — від кримського бека Мансура.

Муратови — золотоординський рід.

Мурзіни — від ногайського князя Каная.

Мустафіни — від казанського царевича Муртази Мустафича.

Тенішеви — від Теніш-мурзи золотоординського роду.

Тюменські — сибірський рід.

Умарови — казанський рід.

Урусови — від ногайського князя.

Чегодаєви — білоординський рід.

Шахматови — кримський рід.

Юсупови — від ногайського князя Юсуфа, правнука Едигея.

Якушеви — від казанського князя...

А ще ж графські роди — Апраксіни, Аракчеєви, Баранови, Зубови, Матюшкіни, Мордвінови, Орлови-Давидови, Протасови-Бахметьєви, Ростопчини, Строганови, Уварови і т. д. і т. п. Всі вони походили — руські графи — від мурз із Золотої Орди, від татарських виходців, від золотоординських баскаків, від мордовських татар, від кримських татар тощо.

А ще ж боярські роди неруського походження: Адашеви, Бібікови, Булгакови, Веньямінови-Зернови, Годунови (від мурзи Чета), Денісьєви, Карандеєви, Кобякови, Назарьеви, Наришкіни, Поліванови, Ратаєви, Сабурови, Урусови, Хітрови, Шишкіни, Юшкови, Язикови тощо. Всі вони також походили від мурз, золотоординців, татарських князів, кримських татар та їхніх царевичів, емірів тощо. Але найбільше, звісно, від мурз.

А ще ж були дворянські — руські! — роди з неруськими прізвищами, чиї предки були вихідцями із волзьких, кримських татар, ногаїв тощо. Перейшовши на службу до руських царів, вони поодружувалися з руськими, швидко асимілювалися і поставали руськими знатними родами — їхні діти, онуки, не кажучи вже про правнуків, — узагалі чистокровними стовідсотковими руськими, — так збагачувалася і міцніла Русь, охоче приваблюючи до себе знатних, кмітливих і відважних інородців, переплавляючи їх у казані, з якого вони виходили вже справжніми руськими, і тільки прізвища їхні — неруські — говорили, що коріння їхнє серед тюркських племен і народів. До численних російських боярських, графських та дворянських родів, чиє родове коріння в Золотій Орді, походить і рід Басманових (це вже видно з їхнього прізвища). Петро Басманов був сином Федора Басманова, який відзначився в ратному ділі при служінні московським князям, а потім і царям. А втім, Федір Басманов трохи спіткнувся — з повеління Івана Грозного убив свого батька, який чомусь не прийшовся до двору царя. А умова була така: не вб’єш свого батенька, якого вже терпіти не міг жорстокий Іван Грозний, будеш сам убитий — вибирай, боярине.