Теорія права і держави: Підручник.
- Автор: Скакун Ольга Федорівна
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Алерта
- ISBN: 978-617-566-012-6
- Жанр: право
Электронная книга - «Теорія права і держави: Підручник.». Краткое содержание книги:
Для студентів, курсантів, магістрантів, аспірантів, ад’юнктів, викладачів навчальних закладів юридичного профілю, а також тих, хто цікавиться проблемами загального вчення про право і державу.
5) існує юридична сила законодавчих актів (конституція володіє вищою юридичною силою стосовно кодексів, кодекси - стосовно звичайних законів і т. д.);
6) має як горизонтальну (галузеву), так і вертикальну (ієрархічну) будову - залежно від форми устрою держави;
7) первинним елементом законодавчого акта (як і галузі законодавства) є нормативний припис, що служить формою вираження норми права й укладений у статті акта;
8) у ряді галузей законодавства є лише предмет правового регулювання, а метод відсутній;
9) включає норми права, виражені в нормативних приписах законодавчих актів, що укладені в статті нормативного акта.
§ 3. Структура системи законодавства та її види
Структура системи законодавства - внутрішня організація упорядкованих нормативно-правових актів, що складаються з взаємозалежних і взаємопогоджуваних нормативних приписів, розподілених за галузями і інститутами законодавства. Структура законодавства забезпечує цілісність його системи.
Основні види структурної організації законодавства:
• галузева (горизонтальна) відображає предмет правового регулювання за яким здійснюється поділ законодавчих актів: конституційне законодавство, цивільне законодавство, кримінальне законодавство, адміністративне законодавство, кримінально-виконавче законодавство та ін.;
• ієрархічна, субординаційна (вертикальна) відображає юридичну силу актів за якою відбувається поділ законодавчих актів: конституція; конституційні закони; звичайні закони тощо;
• державно-організаційна (територіальна) відображає особливості форми державного устрою за яким існує поділ законодавчих актів за територіальним значенням: законодавство федеральне і законодавство суб’єктів федерації (наприклад, у РФ: законодавство республік Татарстану, Адигеї, Сахи (Якутії) та ін.); законодавство загальнодержавне і законодавство політичних автономій у регіональній державі (наприклад, в Італії - законодавство областей Сицилії, Сардинії та ін.).
§ 4. Галузі та інститути законодавства
Вищим рівнем галузевої (горизонтальної) структури системи законодавства, найбільшим об’єднанням нормативних актів та їх частин з певних сфер правового регулювання є галузь законодавства.
Галузь законодавства - сукупність (група) нормативно-правових актів, що об’єднані спільною належністю до одного виду або сфери правового регулювання і характеризуються єдністю змісту, форми і системних зв’язків нормативних приписів, логічно поділених на інститути законодавства.
Ознаки галузі законодавства:
1) наявність основного акта, як правило, кодифікованого, котрий визначає цілісність галузі (конституція, кодекс, основи законодавства). Конституція виступає нормативною базою формування всіх галузей законодавства;
2) сукупність актів, об’єднаних за предметом правового регулювання, яким є вид (трудові, адміністративні та ін.) або сфера якісно однорідних суспільних відносин (охорона здоров’я, культура, наука та ін.);
3) єдність змісту об’єднаних актів - єдність принципів правового регулювання, єдність джерел формування норм, спільність основних положень;
4) єдність форми - акти усередині галузі (кодекси, закони) повинні бути зовні упорядковані таким чином, щоб складали єдине ціле;
5) системні зв'язки актів усередині певної галузі з актами інших галузей законодавства через нормативні приписи, що містяться в їх статтях (стаття - структурний первинний елемент як галузі законодавства, так і всього законодавства в цілому);
6) формально-логічний поділ галузей законодавства на інститути законодавства.
Кожна галузь законодавства слугує загальним цілям усієї системи законодавства й одночасно виконує власну, цілком визначену роль, має свою соціальну цінність. Недоцільно здійснювати поділ галузей законодавства на основні та неосновні, підносити одну галузь законодавства над іншою.
Види галузей законодавства за їх горизонтальною структурою:
• галузеве - система нормативних приписів, що виражають норми однієї галузі права (конституційне, цивільне, кримінальне та ін.);
• внутрішньогалузеве (спеціальне) - система нормативних
приписів, що виражають норми підгалузі чи інституту права) (кримінально-виконавче законодавство як внутрішньогалузева частина кримінального законодавства);
• багатогалузеве (комплексне) - система нормативних приписів кількох галузей, підгалузей, інститутів права, котрі становлять відносно самостійну (комплексну) сферу суспільного життя. Комплексні галузі законодавства спрямовані на урегулювання не однорідних, а різнорідних суспільних відносин (адміністративних, фінансових, цивільних, трудових, підприємницьких тощо) за допомогою поєднання норм різних галузей права (господарське законодавство, транспортне законодавство, ювенальне законодавство, муніципальне (комунальне) законодавство та ін.).