Любов дика та прекрасна

— Вона втекла, лорде Хей! Господиня Кат утекла!

Ґрейгевен спершу нічого не втямив, зате його дружина все зрозуміла.

— Що скоїлося? — запитала вона в Еллен.

— Я не знаю, міледі. Вона була така щаслива, що повернулася до Ґленкірка, і з нетерпінням чекала на своє весілля.

— Цікаво, — задумливо промовила Гізер, — чи не було це все оманою.

— Hi! Hi, міледі! Вона закохана в графа, тут жодних сумнівів немає. Вони вже навіть… — нажахана Еллен затнулася, затуливши рукою рота, але Гізер усе зрозуміла.

— Відколи?

— О, міледі!

— Еллен, відколи?

— З першої ночі після нашого повернення. Я побачила плями наступного ранку, але щось таке відбувалося вже на Різдво. Він не силував її! У цьому, міледі, я впевнена.

— Ви кажете, що Ґленкірк спав із моєю дівчинкою? — обурено втрутився Джеймс Хей.

— Ой, Ґрейгевене, — кинула Гізер, — мовчи! Те, що вони спали разом, не має жодного значення. Вони одружаться через три дні. Еллен, що Кат робила сьогодні? Куди вона ходила?

— Вона поспала годину по обіді, як і завжди. Потім пішла до родинної зали з шитвом. Графа весь день не було вдома, тож наречені не могли посваритися.

Пошукавши, вони знайшли кількох людей, що говорили з Катріоною того дня. Проте Меґ Леслі, її дочки, Айліс Хей і двоє слуг — усі вони пригадували, що Кат була щаслива та захоплена.

— Що могло її налякати? — міркувала Меґ.

— Вона не була налякана, міледі, — виправила її Еллен. — Вона була розлючена.

Знадвору долинув тупіт коней і собачий гавкіт — граф із братами повернулися з Форбс Манор. Щойно вчотирьох вони уклали угоду щодо заручин Ізабелли Форбс. Сміючись і жартуючи, парубки увійшли до родинної зали, а потім зупинилися, спантеличені сценою, що постала перед ними.

— Що таке? — запитав граф.

— Це Кат, — бездумно відповіла його мати.

Патрик зблід.

— Що сталося?

— Вона наче сказилася, небоже. Мабуть, передвесільна лихоманка, — відповіла Гізер, намагаючись пом'якшити картину.

— Коли?

— Десь із годину тому. Вона провела тут весь день. І раптом пішла до своєї кімнати, вдяглася для їзди верхи й кудись подалася.

— Хто з нею говорив? Звідки ви знаєте, коли вона поїхала?

Гізер пояснила йому, а потім обернулася до Еллен, щоб та розповіла свою історію.

— Кат увірвалася у свою спальню, мілорде. «Еллі, — закричала вона, — іди до стайні й накажи їм осідлати Бану!» «Міледі, — відповіла я, — уже пізно, і сонце от-от сяде». «Роби що тобі велено!» — сказала вона мені. О, мілорде! Я виховую її від самісінького дитинства, і зроду вона так не говорила зі мною. Кат була у своєму старому одязі для їзди, коли сідала на коня. «Еллі, — мовила вона, — перекажи великому графові Ґленкірку, що я краще вийду заміж за самого диявола!» — і поїхала. А я пішла просто до міледі Хей і розповіла їй усе.

Рот Патрика Леслі міцно стиснувся, губи побіліли, а очі звузилися.