Фарисеї, або Неоголошена війна Україні
- Автор: Чобит Дмитрий
- Год: 2006
- Язык: украинский
- Год: Видавництво: „Просвіта"
- ISBN: 966-7544-41-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Фарисеї, або Неоголошена війна Україні». Краткое содержание книги:
Безумовно, що нове політичне дослідження зацікавить всіх, кому не байдужа доля України й українців.
Джерело: “Чобіт Д.В., Фарисеї, або Неоголошена війна Україні. - Броди: Просвіта. - 2006 - 104 с.”
Голова фракції “Наша Україна” Микола Мартиненко, обурений отриманою інформацією, негайно розшукав і зв’язався телефоном із Абрамовим, а той здивовано відповів, що нічого подібного він Юлії Тимошенко не говорив.
У цей же день, 3 вересня 2005 року, прес-служба Секретаріату Президента поширила у ЗМІ інформацію про те, що О.Зінченко написав заяву про відставку з посади Державного секретаря. Одночасно була анонсована його прес-конференція, яка мала відбутися в інформаційному агентстві “Інтерфакс” 5 вересня о 15 годині.
Дізнавшись про це, Президент України попрохав О.Зінченка не виходити на прес-конференцію, поки він з ним не переговорить з усіх питань. О.Зінченко дав з цього приводу слово, але наполіг на відставці. Тому Президент підписав указ про відставку у цей же день о 17 годині.
4. “Розгуляй”
За отриманою автором цих рядків із кількох джерел інформацією, 3 вересня ввечері київський ресторан “Розгуляй” став місцем тусовки Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко, голови СБУ О.Турчинова, радника прем’єр-міністра М.Бродського, екс-держсекретаря О.Зінченка та деяких інших діячів. У зустрічі також брав участь давній товариш Ю.Тимошенко російський бізнесмен Дмитро Босов, до речі, співвласник Нікопольського феросплавного заводу і одночасно – представник іншого відомого російського бізнесмена і політика Бориса Березовського. Очевидці розповідали, що переговори здебільшого проходили у білому легковому автомобілі, у якому сиділа Ю.Тимошенко, почергово запрошуючи туди колег. Про що вони розмовляли, невідомо. На цю зустріч запрошували і першого помічника Президента України Олександра Третьякова, але він до них не поїхав. Згодом Юлія Володимирівна заперечувала свою участь у цій зустрічі і стверджувала, що там її взагалі не було. У щирість цих слів такої кришталево чесної і бездоганно правдивої людини, як Юлія Володимирівна Тимошенко, треба, мабуть, вірити. Однак не знаю, що тоді робити з розповідями очевидців.
Вважаю, що у такій поважній зустрічі немає нічого поганого – могли б усі і за стіл сісти, випити по чарчині після такого напруженого робочого дня. Оскільки цей факт різко заперечувався на нараді в Президента, то тут одне з двох – або такої зустрічі дійсно не було і очевидці щось наплутали, або ж на цій зустрічі обговорювали те, що не повинно стати відомо іншим, тому її факт так сильно намагаються заперечити.
Однак, тут є одне “але”. Юлія Тимошенко в Кабінеті Президента готова була клястися на іконі, що вона із О.Зінченком перед його скандальною прес-конференцією не лише не зустрічалася, а й взагалі давно не бачилася. Проте, 20 вересня цього ж року в інтерв’ю “Українській правді” Юлія Володимирівна фактично визнала факт своєї зустрічі із О.Зінченком саме напередодні його скандальної прес-конференції. Це випливає із її слів: “Я переконувала Олександра Олексійовича не подавати у відставку [9]”.* Залишається лише вияснити два питання. По-перше. Якщо не під рестораном “Розгуляй”, то де саме Юлія Володимирівна “переконувала Олександра Олексійовича”? І друге: коли це сталося? Але як би там не було, такий факт таки мав місце. Тоді навіщо була потрібна ікона?
VІ. СКАНДАЛЬНА ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ О. ЗІНЧЕНКА
Слава Богу, що в нас в Україні є
Олександр Зінченко. Я йому дуже вдячна.
Юлія Тимошенко. [10]
Спочатку пан Бродський зробив заяву
про корумпованість оточення Ющенка,
яку ніхто не зрозумів. Потім цю заяву
повторив, як папуга Зінченко,
і третім у цій трійці був пан Турчинов.
Олександр Волков. [11]**
Такого масштабного скандалу, як прес-конференція Олександра Зінченка, Україна не знала з часів Кучмагейту. Це був далеко не спонтанний емоційний виступ щойно відставленого з посади екс-держсекретаря, а добре продумана і організована акція, спрямована передусім проти Президента України Віктора Ющенка та найбільшої політичної сили, яка є його опорою – “Нашої України”. А по великому рахунку це була цинічна і брутальна акція супроти українців та Української держави.
Скандальний виступ О.Зінченка ретельно планувався і готувався. Про прес-конференцію широко анонсувалося через інформаційні агентства, газети, радіо і телебачення. Впродовж двох з половиною днів тривала обробка суспільної думки. Навіть бабуся на віддаленому хуторі, яка ніколи особливо не цікавилася політикою, знала, що у понеділок, 5 вересня о 15 годині по телевізору повідомлять щось надзвичайне.
[9] Лещенко С. Розмова з Юлею Тимошенко // Українська правда. – 2005. – 20 вер. // Львівська газета. – 2005. – 22 вер. – С.6.
[10] Лещенко С. Розмова з Юлею Тимошенко // Українська правда. – 2005. – 19 вер. // Передрук “Львівською газетою”. – 2005. – 22 вер. – С.6.
[11] Чат з Олександром Волковим // Українська правда – 2006. – 11 січ. // http://www.pravda.com.ua/chat/volkov – 2006.htm