Лють

Майкл намагався відігнати од себе цю картинку, але вона міцно засіла в його свідомості: дзвінкий гавкіт відлунював у вухах.

— А в цьому випадку, — провадив Піт, — вуздечку язика відділено від органа і розітнуто навпіл протоку підщелепної залози. — Він розтулив рота і підхопив язик, вказівним пальцем показуючи на тонку смужку шкіри під ним. — Власне відбирання язика не є небезпечною для життя травмою. Проблема в тому, що жертва впала на спину. Можливо, на неї так вплинув шок чи різні хімічні речовини в організмі подіяли. Хай там як, унаслідок цього вона знепритомніла. Протягом наступних кількох хвилин кров од відкушеного язика наповнила горло. Мій офіційний висновок щодо причини смерті — асфіксія внаслідок блокування трахеї кров’ю, що спричинило зупинку дихання на тлі втрати крові через травматичну ампутацію язика.

— Але ж він не мав наміру її вбивати, — зауважив Майкл.

— Не в моїй компетенції висловлювати припущення щодо того, які картини народжуються в голові у чоловіка, коли він відкушує жінці язика, але якби я був людиною азартною… а мої колишні дружини підтвердять, що я людина азартна… то так. Я би припустив, що нападник не збирався її вбивати.

— Так само, як інших, — докинув Трент.

— А були й інші? — пожвавився Піт. — Я не чув про схожі випадки.

— Нам відомо про двох дівчат, — сказав йому Трент. — Першій відкусили язика, проте не повністю, потім його пришили, і вона навіть порівняно нормально говорить. Друга лишилася без язика. Забагато часу минуло, щоб його можна було повернути на місце.

— Бідолашна, — похитав головою Піт. — Це недавно сталося? Я про таке не читав.

— Перший напад було вчинено на території штату, тож нам вдалося стримати розголос. У другому випадку батьки дівчини втихомирили пресу, а місцеві копи замовчали подробиці справи. Якщо всі мовчать, про це не напишуть у газетах.

— А як щодо третьої? Маленької дівчинки? — запитав Майкл.

Трент посвятив Піта в деталі справи.

— Мені здається, вона відкусила собі язик сама, — насамкінець додав він. — Вона ще маленька, десять рочків. Страшенно перелякалася, напевно. Місцеві поліцейські знають свою справу, але в них не надто великий досвід із такими насильницькими злочинами, тому я думаю, що їм важко було взяти в неї свідчення.

— Не маю сумніву, — кивнув Піт.

Але Майклу було цікаво, чому Трент мовчав про це раніше. Можливо, промацував Майкла, щоб подивитись, чи пройде він випробування.

«Блін», — подумав Майкл. Він уже втомився стрибати крізь кільця.

— Як думаєте, скільки їй було років? — спитав він у патологоанатома, киваючи на Алішу Монро.

— Важко сказати. — Піт уважно подивився на обличчя жінки. — Зуби в неї кошмарні, бо наркотики приймала. Зважаючи на її важке життя й тривалу наркотичну залежність, я б сказав, що близько сорока. Плюс-мінус.