Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття

Економічні заходи на найближчу перспективу

Оскільки запровадження гарантованого доходу, найімовірніше, з політичних причин залишиться нереальним у найближчому оглядному майбутньому, існує ціла низка інших кроків, які можуть виявитися корисними в найближчій перспективі. Значна частина цих ідей насправді є універсальними економічними прийомами, призначеними уможливити більш стабільне й потужне відновлення економіки після Великого Спаду. Іншими словами, це ті кроки, які нам слід зробити в будь-якому випадку, незалежно від усіляких побоювань впливу роботів та автоматизації на робочі місця.

Найголовнішим серед цих економічних заходів є критично важлива потреба інвестицій у громадську інфраструктуру Сполучених Штатів. Існує величезна накопичена за роки потреба відремонтувати й відновити такі елементи інфраструктури, як дороги, мости, школи й аеропорти. Ці відновлювальні роботи все одно доведеться колись здійснювати; їх не можна ані об’їхати, ані обійти, і що довше ми чекатимемо, то більшою виявиться їхня остаточна вартість. Федеральний уряд має зараз можливість позичити грошей під процент, навдивовижу близький до нуля, а тим часом безробіття серед робітників-будівельників і досі обчислюється у двозначних цифрах. Наша нездатність скористатися цією можливістю і здійснити необхідні інвестиції, поки вартість капіталу низька, можливо, одного дня почне вважатися економічною некомпетентністю найвищого порядку.

Хоч я й маю сумніви, що кроки, спрямовані на отримання подальшої освіти та професійної підготовки, забезпечать довготривале й системне розв’язання проблеми технологічно-обумовленого безробіття, існують, безперечно, багато заходів, які ми спроможні й повинні вживати для покращення найближчих перспектив студентів і працівників. Цілком імовірно, що нам не вдасться змінити реальність, яка полягає в тому, що на вершині професійної піраміди залишиться лише обмежена кількість робочих місць. Однак, що ми дійсно зможемо — так це взятися за розв’язання проблеми працівників, які не мають необхідних навичок для тих робочих місць, що наразі наявні. Зокрема існує очевидна потреба в збільшенні інвестування в муніципальні коледжі. В деяких професіях з низьким рівнем безробіття, особливо суміжних зі сферою медицини, як няньчення, нині спостерігається навчальний дефіцит; існує широкий загальний попит на професійну підготовку, але студенти не можуть потрапити на курси, і без того вже заповнені вщерть. Загалом, муніципальні коледжі — один з найважливіших ресурсів, що забезпечує працівникам можливість орієнтуватися в дедалі динамічнішому ринку робочих місць. Зважаючи на те, що робочі місця — і цілі професії — приречені на прискорене зникнення, нам слід зробити все можливе для того, щоб забезпечити наявність можливостей для перенавчання. Розширення доступу до відносно недорогих муніципальних коледжів і одночасне обмеження апетитів ненаситних платних ВНЗ, започаткованих, загалом, для «пожинання» доларів, виділених на фінансову допомогу, могли б покращити перспективи для великої кількості людей. Як уже йшлося в розділі 5, масові відкриті курси дистанційної освіти та інші інновації в сфері інтернет-навчання також можуть, у підсумку, справити істотний вплив на покращення можливостей здобуття професійної підготовки.