Індоарійські таємниці України
- Автор: Наливайко Степан
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: Культурология
Электронная книга - «Індоарійські таємниці України». Краткое содержание книги:
Широке залучення індійського та іранського мовного фактографічного та культурологічного матеріалу дозволило по-новому осмислити давні й нинішні українські реалії, пояснити низку винятково важливих для вітчизняної історії термінів та імен, показати, що назви «Україна», «Русь», «українці», «козак» сягають тисячолітніх часових глибин.
І що українська історія творилася рівнобіжно з історією найдавніших цивілізацій світу.
Maha у формі жіночого роду — mahi, досл. «велика», «розлога», означає «земля». Воно наявне у воїнському імені Mahipa — «Захисник землі», «Воїн», «Цар», спорідненому з українським прізвищем Мазепа (ТРС, 166–176).
Наравіра — «Герой серед мужів». Санскр. nara — «людина», «чоловік», «муж», nari — «жінка». Можливо, з ними й споріднене укр. народ. Нара, «Муж» — ім’я Арджуна, а також сина мудреця Вішвамітри (ім’я Вішвамітра засвідчене в боспорських написах).
Nara поширений компонент в іменах богів. Нароттама — «Найкращий серед мужів», Нарахарі, Наракесарін, Нарасімха (Нарасімха Рао, колишній міністр закордонних справ Індії, як і Індіра Ґанді, почесний доктор Київського Національного університету імені Тараса Шевченка) — «Лев серед мужів», «Винятково могутній» — Вішну; Нарараджа, «Цар людей» — Кубера, бог багатства й охоронець півночі; Наруна, «Проводир людей» — Пушан; Нарабгу, «Перебуваючий серед людей» — Індра; Нарашанса, «Славлений людьми» — Аґні; Нарадгара, «Тримачка людей» — Земля тощо. Деякі поширені сьогодні імена постали з термінів на означення царя: Наранатха — «Правитель людей», Наранаяка — «Вождь людей», Нарапала — «Захисник людей», Нарапаті — «Батько/Оборонець людей» тощо (HN, 276–278). Останнє ім’я споріднене з українським прізвищем Нарбут.
Відбитий компонент nara і в індійських назвах, особливо річок (пор. українські гідроніми Нараївка, Нарастовиця, Нережа, Нересня, Неретва, Нерич, Нервач, Норин, Норова, Нора, Норець, Нурець тощо — СГУ, 383, 386, 391). За уявленнями індійців, первісні води називалися nara — «чоловік», «мужчина», «самець» і були місцем перебування Брахми, творця світу. Саме з цих вод, які уособлювали первозданний хаос, творився упорядкований, налагоджений світ.
Панчавіра — «П’ятикратногеройський», «В кого мужності на п’ятьох». Санскр. pancha — «п’ять» надзвичайно вжиткове у творенні індійських імен, зокрема, богів: Панчанана, Панчасья, Панчавактра, Панчамукха, «П’ятиликий» — Шіва (чотири лики його дивляться в чотирьох напрямках, а один — угору); Панчамула, «П’ятиосновна», «П’ятикорінна» — Дурґа, дружина Шіви; Панчабана, Панчашара, Панчешу, «П’ятистрілий» — бог кохання Кама, син Вішну й Лакшмі (тотожна балтійській Лайме та слов’янській Ладі) тощо.<409>
З важливих філософських, соціальних і релігійних термінів варто згадати: панчаджана — 5 різновидів живих істот (боги, люди, небесні музики, змії і предки); панчамріта, «п’ять амріт» (амріта — напій безсмертя) — 5 підношень божеству: молоко, кисле молоко, масло, мед і цукор (санскр. shakkar); панчатапас (санскр. tapas споріднене з укр. тепло, топити) — здійснення покути серед п’яти вогнів (чотирьох жертовних вогнів, орієнтованих за сторонами світу, й сонця згори); панчатва — 5 елементів світобудови (земля, вода, вогонь, повітря й ефір); панчанґа — 5 частин дерева (корінь, стовбур, листя, квіти, плоди); панчаґав’я — 5 продуктів корови (молоко, сировотка, топлене масло, сеча й гній), що вважаються священними, наділені очищувальною магічною силою і широковживані в ритуальних дійствах; панча-махаяджна, «п’ять великих жертвоприносин» — щоденне вшанування домогосподарем (санскр. ґріхастха або ґехастха — укр. ґазда) бога-творця Брахми, предків, богів, духів і людей; панчаят, «зібрання п’ятьох» — традиційний виборний орган у селі для вирішення громадських справ.
Входить компонент pancha — «п’ять» і в назви: Панчала — давня країна; як засвідчують джерела, ядром народу панчалів було плем’я куру, інакше — кріві, згадуване ще в «Ріґведі» (з панчалів походила Драупаді, спільна дружина п’ятьох братів-пандавів, героїв «Махабгарати»); Панчапандава-малаї — «Гора П’яти Пандавів», Панчадгара — «П’ятиструмкова» (ріка), Панчаваті, досл. «П’ятвиця» — частина священного лісу Дандака, де перебували у вигнанні Рама й Сіта (місто Дандака засвідчене в ІІ-ІV ст. в Криму, біля нинішнього Севастополя); тут же неподалік озеро Панчапсара, «П’ять апсар» (апсари тотожні слов’янським русалкам); Панчанада, «П’ятиріччя» (річки Шатадру/Сатледж, Віпаша/Біас, Іраваті/Раві, Чандрабгаґа/Ченаб і Вітаста/Джелам — першими названі давні назви) — санскритська назва сучасного Панджабу (перс. panj «5»+ab «вода», «ріка»). У боспорських написах засвідчено чоловіче ім’я Іраваді, назва Шатадру значеннєво тотожна назві Стоход, у Криму є річка Джальман, а Чандрабгаґа, яку складають річки Чандра й Бгаґа (хінді — Бгаґ), має українських двійників: річка Шандра на Київщині і Бог, Буг, давній Ґіпаніс, нині — Південний Буг. Пор. також українські топоніми й гідроніми з елементом «п’ять». На Київщині: П’ятихатка, П’ятирічка в Миронівському районі (де й Шандра), П’ятигори — село в Тетіївському районі на річці Молочній (йому підпорядковане й село Одайпіль, а в Індії чимало назв і <410> імен на Удай); П’ятихатки в Криму й на Дніпропетровщині, річки П’ятигірка, П’ятка, П’ята, П’ятна, П’ятицька, Беш-Байрак, Бештерек, Бешка, Бешівська (тюрк. беш — «п’ять») тощо. Є певні підстави вважати, що назва ріки Пантикап тотожна назві Панджаб, а назва столиці Боспорського царства — Пантикапей і назва Панталія теж містять у своїх назвах компонент «п’ять», який у передачі античних авторів прибрав форми pant/pent (пор. сучасні пентаграма, Пентагон — «П’ятикутник» тощо).
Правіра — «Могутній герой». Санскр. pra — префікс, посилює значення основного слова, відповідає українським префіксам пра в словах праліс, правічний, прабатько, прадід (пор. одне з імен Бгішми — Прапітамаха, тобто «Прадід») та пре (прегарний, предивний, пресвітлий, пречудовий) і має значення «дуже», «винятково», «надзвичайно». Наприклад, в іменах Прабала — «Винятково сильний», «Предужий», що його мав син Крішни (той самий компонент bala, що і в іменах Балавіра, Баларама, Баладева, Балабгадра); Прахаста, «Могутньорукий» — ім’я радника Равани («Ревуна»), супротивника царевича Рами; (санскр. hasta — «рука» споріднене з укр. кисть); Пракірті, Прашравас (санскр. shravas тотожне укр. слав), Праяшас — «Преславний»; Прапалін, Прапалак — «Могутній захисник» (санскр. palak відповідає слов. полк у князівських іменах Святополк і Ярополк); Правара — «Найкращий муж» (радник Крішни) тощо.