Дім, в якому…

З Мотлохівні викинули горщик із поламаною рослиною. Те єдине, що належало Сіамцям, але чого вони не встигли винести.

Повертаючись з їдальні, Сіамці знайшли рослину біля дверей, підібрали й спробували оживити, але вона все-таки всохла, й довелося поховати її на подвір’ї в коробці з-під черевиків.

Тихо й непомітно всі готувалися до нової бійки. Смердючка лікував парасольку. Сіамці відрощували нігті. Горбач шив собі боксерські рукавички. Фокусник вистругував тростину. Ночами збиралася військова рада. В їдальні вони обмінювалися погрозливими поглядами й гримасами. А потім їм це набридло.

Вовк записався в музичний гурток і почав зникати після обіду з гітарою, а повертаючись, мучив Здохляків одноманітними акордами.

Фокусник розкопав у бібліотеці книжку «Ілюзії та реальність», склеїв з картону циліндр і намагався змусити хом’яка під ним зникати. Хом’як не зникав, а тільки лякався й паскудив частіше, ніж зазвичай. Красуня робив соки. Смердючка писав довгі листи до благодійних установ та приватним особам: від імені «бідного паралізованого хлопчика», від імені «бідного сирітки, якого чекає операція», від імені «бідного сліпого крихітки, який понад усе на світі любить музику»… До листів додавалися несамовиті малюнки. Таким способом Смердючка розраховував роздобути велику кількість корисних у господарстві речей.

Сіамець Макс також писав листи. Самому собі. Він писав їх олівцем на туалетному папері та вкладав у конверти з дивними написами: «Якщо хочеш ревіти», «Якщо хочеш велосипед», «Якщо думаєш, що ти негарний», «Якщо заздриш нозі». Під ногою, ймовірно, малася на увазі друга нога брата. Власне та, яка була у Рекса, але яка могла б бути у Макса. Смердючка свої листи давав читати всім. Макс свої листи не показував нікому, та й сам читав їх рідко, тільки коли настрій відповідав напису на одному з конвертів.