Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
9. На комісію покладається публічно-правовий обов'язок вживати заходів щодо виявлення кредиторів та сповіщати їм письмово про припинення юридичної особи. Жодних правових наслідків порушення комісією цих обов'язків законодавством не встановлено. Частина 3 ст. 60 ГК покладає на ліквідаційну комісію обов'язок повідомляти явних (відомих) кредиторів персонально у письмовій формі про ліквідацію суб'єкта господарювання та про строки заявлення до нього претензій.
Стаття 106. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи
1. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, — за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
2. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.
1. Стаття 106 ЦК не встановлює жодних особливостей прийняття рішення про злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи порівняно з правилами про прийняття рішення щодо ліквідації юридичної особи, встановленими ст. 110 ЦК.
2. Щодо злиття та приєднання встановлюється правило про одержання згоди відповідних державних органів. Злиття або приєднання суб'єктів господарювання ви
знаються різновидами концентрації, що потребує у відповідних випадках дозволу Антимонопольного комітету України, що надається в порядку, встановленому Законом «Про захист економічної конкуренції» [165] (п. 1 ч. 2 ст. 22, ст. 24, 26, 28 — 30).
Стаття 107. Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення
1. Кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
2. Після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами.
3. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.
Нотаріально посвідчені копії передавального акта та розподільчого балансу передаються в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи, що припиняється, а також в орган, який здійснює державну реєстрацію, за місцем державної реєстрації юридичної особи правонаступника.
4. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб-правонаступників.
5. Якщо правонаступниками юридичної особи є кілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи — правонаступники несуть солідарну відповідальність перёд кредиторами юридичної особи, що припинилася.
(Із змін, від 24.07.2009)
1. Кредиторам юридичної особи, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, надається право на свій вибір вимагати припинення або дострокового виконання зобов'язань. Разом з тим із ч. 2 ст. 107 ЦК можна зробити висновок і про те, що у випадках, коли кредитор не заявив вимоги про припинення або дострокове виконання зобов'язання, зобов'язання не припиняється, а відповідні права та обов'язки, що складають зміст зобов'язань, переходять в порядку правонаступництва. Відмова виконати вимогу кредитора про дострокове виконання зобов'язання (якщо дострокове виконання можливе) може спричинити обов'язок юридичної особи, що припиняється, відшкодувати спричинені такою відмовою збитки. Але ж відповідальність у вигляді відшкодування збитків можлива лише за наявності вини (ч. 1 ст. 614 ЦК). Тому у разі ліквідації юридичної особи договорами належить встановлювати відповідальність боржника за невиконання зобов'язання незалежно від вини. Таке допускається ч. 1 ст. 614 ЦК. Вимога про припинення зобов'язання, пред'явлена до боржника, який ліквідується, не тягне припинення зобов'язання. Вона повинна бути (у випадку відмови задовольнити цю вимогу шляхом укладення відповідної угоди) пред'явлена в суді. Господарський кодекс не встановлює правил, які передбачали б можливість пред'явлення кредитором суб'єкта господарювання, що припиняється шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення, вимог про припинення або дострокове виконання зобов'язань. Але на майново-господарські зобов'язання поширюється чинність ч. 1 ст. 107 ЦК, що дає можливість кредиторам пред'явити таку вимогу.