Там, у темній річці
- Автор: Сеттерфилд Диана
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-8182-0
- Переводчик: Дар'я Москвітіна
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Там, у темній річці». Краткое содержание книги:
Через деякий час за нею почали приходити люди, які вважали її втраченою сестрою чи викраденою донькою. Ніхто з них насправді не знав, хто ця дитина. То для чого ж вона була їм так потрібна? Із кожним днем таємниця лише поглиблювалася. Німа дівчинка перевернула своєю з'явою життя місцевих мешканців. Звідки вона взялася? Кому належить? І чи знає вона сама, ким є насправді?..
Сліпа жінка зітхнула.
— Я сподівалася на кращі новини, але ви лише підтвердили те, що мені відомо й так.
Вона повільно підвелася на свої слабкі ноги.
— Я можу принести вам меду, поки ми чекаємо.
— Заждіть, — попросила Рита. — Я знайома з Вонами. Вони довіряють Рубі. Кажуть, що вона ніколи б не зашкодила дитині.
— Це вже щось, — визнала старенька, сідаючи назад на лавку. — Вони хороші люди. Ніколи грубого слова їй не сказали.
— Містер і місіс Вон понад усе хочуть розібратися у цій справі з викраденням. Ваша онука до цього непричетна, та хтось же має бути причетний — і цю людину треба знайти і привести до суду. Якби так сталося, становище Рубі значно покращилося б.
Свідчиця прильоту драконів похитала головою.
— Свого часу було розслідування, і ні до чого не привело. Думаю, її вкрали річкові цигани, а хіба їх тепер знайдеш?
— А якщо спробувати вести розслідування по-новому? Стара жінка підняла голову і з недовірою глянула на Риту.
— Я вірю всьому, що ви розповіли мені про Рубі, й про те, яка вона хороша людина, бо те саме чула від Вонів. Буде страшенно несправедливо, якщо дівчина так і не вийде заміж. Несправедливо, якщо так і не народить дітей, яких їй так хочеться і яким вона стане бездоганною матір'ю. Скажіть, якби існував спосіб витягти правду на світ Божий, знайти справжніх злодіїв і поновити чесне ім'я Рубі, вона б цьому допомогла? Захотіла б зіграти свою роль?
У жінки затріпотіли повіки.
Двері будинку прочинились і звідти вийшла худенька молода жінка, що приносила їм хліба з медом.
— Що мені потрібно буде зробити?
Поки Донт вибудовував кадр із бабцею Вілер і вуликами на тлі опаленої драконячим полум'ям перемички вікна, Рита з Рубі сиділи голова до голови, й жінка пояснювала свій план.
Коли вона завершила пояснення, дівчина витріщилася на неї.
— Але ж це магія якась!
— Насправді ні, але здається, що так.
— І це примусить людей сказати правду?
— Можливо. У випадку, якщо комусь щось відомо, а він про це досі нікому не розповів. Певне, тому, що й гадки не мав, що це важливо. Якщо така людина там опиниться і нам пощастить, то все вийде.
Рубі знову опустила очі й стала роздивлятися свої щільно стиснуті руки з білими кісточками й обкусаними нігтями. Рита вирішила, що краще її не переконувати, а дати час на роздуми. Руки нервово смикалися, пальці розпліталися і спліталися знову, та от нарешті вона заспокоїлася.
— Що ви хочете, щоб зробила я? Я не вмію творити магію.
— Вам і не доведеться. Усе, що потрібно зробити — це сказати мені зараз, хто тієї ночі вмовив вас покинути Баскот-Лодж.
Тоненький промінчик надії, що був виник у погляді Рубі, миттєво згаснув. Її губи затремтіли, і вона обхопила голову руками.
— Ніхто! Я повторювала це багато разів, але мені так і не повірили. Ніхто мене не змушував!
Рита лагідно взяла дівчину за руки і відвела їх від її обличчя. Вона тримала їх у своїх долонях і говорила просто в заплакане обличчя Рубі:
— Тоді навіщо ж ви вийшли?
— Ви мені не повірите! Ніхто мені не вірить! Усі вважають брехухою!
— Рубі, я знаю, що ви — чесна дівчина. Якщо йдеться про щось неймовірне, я саме та людина, якій можна розповісти про таке. Можливо, дві голови краще придумають, що з цим робити.