Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
Якщо не ідеалізувати Сталіна, а вважати його достойним Гітлера лиходієм, то й в такому підході невтручання Сталіна приводило до вигідних для СРСР результатів. Сталін втягував Європу до Другої Світової війни, тобто реалізовував свій підступний план про «криголам революції». Він отримував все, окрім Східної Польщі, бо був ризик, що Східну Польщу через військову необхідність займуть німці. Захопивши територію Східної Польщі, німці могли її вже не залишити, й новий радянсько-німецький кордон проходив би старим радянсько-польським кордоном 1939 року. Через можливу — тільки можливу, а не очевидну — віддачу Східної Польщі Німеччині Радянський Союз зобов’язувався відмовитись від участі в польській кампанії Гітлера та дотримуватися дійсного нейтралітету у розпочатій європейській війні.
Існували й інші варіанти. Сталін міг заявити, що оголошення Францією та Англією війни Німеччині міняє ту міжнародну ситуацію, за якої підписувався пакт про ненапад між Німеччиною та Радянським Союзом, й радянський уряд анулює угоду разом із таємним протоколом. Зрозуміло, цей крок Гітлер мав би вважати за ворожий щодо Німеччини зі всіма зрозумілими наслідками. Така заява означала б, що Радянський Союз уже у 1939 році вступає в світову війну на боці Польщі, Англії та Франції. Проте, ця ж заява могла змусити Гітлера відмовитися від планів окупації цілої чи Західної Польщі та шукати можливості для найшвидшого врегулювання розпочатого конфлікту шляхом посередництва, для прикладу, Італії. Іншими словами, Сталін міг запобігти Другій світовій війні навіть після 3 вересня 1939 року.
Проте Сталін не планував зупиняти німецьке вторгнення до Польщі та гасити щойно розпалений вогонь Другої світової війни. 5 вересня 1939 року, у відповідь на запит Ріббентропа, Сталін підтвердив, що залишає за собою право на Східну Польщу, однак поки що не нападатиме, навіть якщо німцям доведеться у перебігу військової кампанії й через військову необхідність десь зайти на територію, «зарезервовану» для радянської окупації.
Чому Сталін прийняв саме таке рішення? По-перше, тому що у разі радянського вторгнення до Польщі й швидкої радянсько-німецької окупації цієї країни Друга світова війна могла згаснути, не розгорівшись. Власне, саме на це розраховував Гітлер. По-друге, Сталін прийняв рішення не нападати на Польщу, щоби поляки довше та краще протистояли німцям й, власне, понесли якомога більше втрат. Чим довше поляки воюють з німцями, тим менше вони опиратимуться радянській агресії. По-третє, якби Польщі проголосили війну Німеччина та СРСР у перші дні вересня, то чи варто заради неї розпочинати велику війну? Нарешті, Сталін не поспішав розпочинати війну, щоби німці понесли якомога більше втрат у Європі та втягнулись у світову війну в межах генеральної лінії Сталіна на перетворення Німеччини на «криголам революції».
Сталін планував почати вторгнення на територію Східної Польщі тільки після того, як німецькі війська захоплять Варшаву. Тоді Радянський уряд заявить, що Польща — це «потворне дітище Версальського договору» — як назве Польщу у своїй промові Молотов, — розпалась, а Червона армія вступає в Польщу для захисту українців та білорусів, які там проживають. 14 вересня Молотов вимагав захоплення німцями Варшави як попередньої умови для початку військових дій Червоної армії проти Польщі. Проте існував один делікатний момент — загроза того, що Німеччина, захопивши Варшаву та Західну Польщу, укладе з польським урядом угоду про перемир'я. Тоді перед Сталіним знову виникне стара загроза — можливість того, що Друга світова війна згасне на ранній стадії. Тому 10 вересня радянський уряд сповістив Берлін, що розпочне військові дії проти Польщі за умови, що німці, зі свого боку, пообіцяють не укладати перемир'я з поляками. 13 вересня Ріббентроп запевнив Сталіна, що «питання про необхідність перемир'я з Польщею» німецьким урядом «не ставиться».
У вересні 1939 року Гітлер сподівався, що гніт війни тихо тлітиме до того часу, допоки він сам підготується до нових активних наступальних операцій на Заході. Ця надія Гітлера виправдалася повністю. Франція та Англія ні у військовому, ні в політичному, ні у психологічному сенсі не були готові починати велику війну через Польщу. Вони змогли задекларувати війну, але не вести її. Сталін сподівався, що обидві сторони загрузнуть у війні на Заході, а Радянський Союз зможе тим часом вирішувати свої зовнішньополітичні завдання в рамках підписаного з Німеччиною секретного протоколу. Цей розрахунок також виявився правильним. Французький та англійський уряди розраховували, що після окупації Польщі наступним агресивним кроком Гітлера стане похід на Схід, а не на Захід. Ця надія виправдалась 22 червня 1941 року, щоправда, із затримкою майже в два роки. Зовнішньополітичні розрахунки всіх великих європейських держав виправдались. Але з цих реалізованих виграшних розрахунків політиків склалася максимально невигідна ситуація для всіх учасників подій.