Марсіанські хроніки. Повісті, оповідання
- Автор: Брэдбери Рэй Дуглас
- Год: 1988
- Язык: украинский
- Год: Дніпро
- ISBN: 5-308-00247-9
- Переводчик: Александр Иванович Терех
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Марсіанські хроніки. Повісті, оповідання». Краткое содержание книги:
В сборник избранных произведений известного американского писателя (род. в 1920 г.) вошли фантастические повести “Марсианские хроники” и “451° по Фаренгейту”, автобиографическая повесть “Вино из одуванчиков” и сюжетно связанный с ней цикл рассказов
Диктор закричав:
- Це Монтег! Погоню завершено!
Ні в чому не винний чоловік спантеличено зупинився, тримаючи в руці запалену сигарету. Він дивився на пса й не міг збагнути, що це таке. Либонь, він так нічого й не зрозумів. Чоловік глянув на небо, прислухався до виття сирен. Тепер телекамери показували згори. Пес піднявся в повітря - ритм і координація його рухів були просто чудові. Блиснула голка. На мить камери завмерли, щоб глядачі могли краще розгледіти це видовище: ошелешену жертву, безлюдну вулицю, сталеве чудовисько - цю величезну кулю, що летіла до мішені.
- Монтег, стійте на місці! - пролунав голос з неба.
Тієї ж миті пес і телекамера впали на чоловіка. Вони схопили одночасно, схопили, мов павуки, у свої цупкі обійми. Чоловік закричав. Він кричав, кричав, кричав!..
Широкий план.
Тиша.
Темрява.
Монтег скрикнув, порушивши цю тишу, і відвернувся.
Знов тиша.
Заціпенілі люди мовчки сиділи біля вогнища, нарешті з темного екрана пролунав голос диктора.
- Пошук завершено, Монтег мертвий. Злочин проти суспільства покарано.
Темрява.
- А тепер ми запрошуємо вас до “Зали під небом” у готелі “Люкс”. Півгодинна передача “Досвітня пора”. В нашій програмі...
Гренджер вимкнув телевізор.
- Ви завважили, як вони показали його обличчя? Навіть ваші близькі друзі не змогли б сказати напевне, чи це справді ви. Оператори лише дали загальну картину- решту доповнить уява глядача. Бодай їх усіх чорти взяли, - прошепотів він.
Монтег нічого не відповів; він здригався всім тілом і не зводив очей з порожнього екрана. Гренджер легенько доторкнувся до його плеча.
- Вітаю з воскресінням.
Монтег кивнув.
Тепер не завадить познайомитися з нами, -вів далі і Гренджер. - Це Френд Клемент, колишній завідувач кафедри Томаса Гарді[25] в Кембриджському університеті, ще до того, як Кембрідж перетворили на атомно-інженерне -училище. А це доктор Сіммонс з Каліфорнійського університету, знавець творчості Ортега-І-Гассета[26], ось професор Уест - багато років тому в Колумбійському університеті він зробив чималий внесок у тепер забуту науку про етику... Превелебний отець Падовер тридцять років тому виголосив кілька проповідей і протягом одного тижня втратив усіх парафіян через свої погляди. Він давно вже бродить із нами. Ну, а я написав книжку під назвою “Пальці однієї руки. Належні стосунки між особою і суспільством” - і ось я тут! Ласкаво просимо до нас, Монтег!
- Мені не місце серед вас, - ледве спромігся вимовити, нарешті, Монтег. - Протягом усього свого життя я тільки й знав, що робив дурниці.
- Ну, ми до цього звикли. Всі ми робили дурниці, але заради справжнього діла. Інакше не опинились би тут. Поки ми діяли поодинці, гнів був нашою єдиною зброєю. Багато років тому я вдарив пожежника, коли він прийшов палити мою бібліотеку. Відтоді мені доводиться переховуватись. Хочете пристати до нас, Монтег?
- Так.
- Що ви можете нам запропонувати?
- Нічого. Я думав, у мене є частина Екклезіаста і, може, трохи з “Одкровень Іоанна Богослова”, але тепер у мене навіть цього нема.
- Екклезіаст- це непогано. Де ви його зберігали?
- Тут, - Монтег доторкнувся рукою до чола.
- А, - усміхнувся Гренджер і кивнув головою.
- Що? Хіба це погано? - запитав Монтег.
- Ні, це дуже добре. Це чудово! - Гренджер обернувся до священика. - Є в нас Екклезіаст?
- Так. Чоловік на ймення Гарріс з Янгстауна.
- Монтег, - Гренджер міцно стис Монтегове плече, - будьте обережні. Бережіть себе. Коли скоїться щось з Гаррісом, ви будете Екклезіаст. Бачите, за хвилину ви стали такою потрібною людиною!
- Але я все забув!
- Ніщо не зникає безслідно. У нас є спосіб струснути вашу пам’ять.
- Але я вже намагався пригадати!
- Не намагайтеся. Це прийде само собою, коли треба буде. Людська пам’ять схожа на фотоплівку, і ми ціле життя тільки й робимо, що намагаємося стерти відбите на ній. Сіммонс двадцять років працював над тим, як поновити в пам’яті колись прочитане й забуте. Монтег, хотіли б ви прочитати “Республіку” Платона?
- Звичайно!
- Так ось, я - це “Республіка” Платона. Хочете почитати Марка Аврелія? Сіммонс - це Марк Аврелій.
- Моє шанування! - промовив Сіммонс.
- Здрастуйте, - відповів Монтег.
- Дозвольте познайомити вас з Джонатаном Свіфтом, автором гострої політичної сатири “Подорожі Гуллівера”. А цей добродій - Чарлз Дарвін. Ось Шопенгауер, це - Ейнштейн, а цей, поруч зі мною, Альберт Швейцер, добрий філософ. Ось ми всі перед вами - Арістофан і Махатма Ганді, Гаутама Будда і Конфуцій, Томас Джефферсон і Лінкольн -до ваших послуг. Ми також Матфей, Марко, Лука та Іоанн.
25
Гарді Томас (1840-1928) - англійський письменник-реаліст.
26
Ортега-І-Гассет Хосе (1883-1955) - іспанський філософ-ідеаліст і публіцист.