Проблема трьох тіл

Ідеологічно Організація також не була монолітна, у ній спостерігалося складне переплетення різних фракцій і гілок. Але основний поділ ішов на дві фракції.

Адвентисти становили найбільш радикальну і фанатичну частину Організації, до якої входили переважно прихильники і симпатики евансовського панвидового комунізму. Вони повністю відмовилися від надії, що притаманна людській природі, і стали прихильниками зникнення людини як виду. Цей відчай розпочався з моменту масового вимирання живих видів на Землі, спричиненого діяльністю сучасної цивілізації. Пізніше, інші течії адвентистів ідеологічно обґрунтовували ненависть до роду людського іншими міркуваннями, не обмежуючи відправні точки течії такими питаннями, як охорона навколишнього середовища або війни. Деякі звели свою ненависть на дуже абстрактні, філософські рівні. Але якби надалі не описували прихильників адвентистів, більшість із них були реалістами, і не покладали занадто великих сподівань на інопланетну цивілізацію, чийому благу вони служили. Їхня зрада була заснована тільки на розпачі й ненависті до людського роду. Майк Еванс став автором їхнього девізу: «Ми не знаємо, як виглядає позаземна цивілізація, але ми знаємо, що являє собою людство».

Редемптористи з'явилися значно пізніше після створення Організації. По суті, це був релігійний орден, віруючі якого сповідували віру «Трисоляриса».

Ідея існування розвиненої позаземної цивілізації, безсумнівно, має велику притягальну силу для високоосвічених класів суспільства, і створити ілюзію привабливого образу такої цивілізації не становило для них ніяких труднощів. Людство все ще перебуває на рівні розвитку наївної дитини, і привабливість картинки, створюваної про більш просунуту інопланетну цивілізацію, була майже нездоланною. Як менш доречну аналогію можна навести таке: людська цивілізація являє собою молоду, недосвідчену людину, що плентається на самоті в пустелі Всесвіту й раптом дізнається про існування особи протилежної статі. І хоча вона не бачила її обличчя або фігури, саме усвідомлення того факту, що представниця роду людського існує десь на віддалі, породжує прекрасні фантазії про кохану людину, які поширюються зі швидкістю лісової пожежі. Поступово фантазії про ту далеку цивілізацію ставали дедалі більш комплексними, і редемптористи створили духовне вчення про трисоляріанську цивілізацію. Альфа Центавра стала Олімпом у Космосі, місцем проживання богів; так з'явилася релігія трисоляріанства, яка насправді не мала нічого спільного з віруваннями на «Трисолярисі». Але на відміну від віруючих інших конфесій, вони поклонялися тому, що було насправді, й існування Господа, хоча він і всемогутній, перебувало під загрозою, і обов'язок його порятунку ліг на плечі віруючих.