Проблема трьох тіл
- Автор: Цысинь Лю
- Год: 2020
- Язык: украинский
- Год: Book Chef
- ISBN: 978-966-993-088-0
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Проблема трьох тіл». Краткое содержание книги:
Всі ці події описані після короткого екскурсу в історію «культурної революції» у Китаї, звідки і починається історія однієї із героїнь роману. Фантастика від китайського автора в українському перекладі має продовження в наступних двох книгах трилогії.
Мальовничої картини руїн, яку уявили собі члени групи, не виявилося. База була демонтована і вивезена повністю, і нагорі були лише зарості високої трави. Фундамент і стежки були поховані під землею, і вся місцевість здавалася пустельною глушиною. «Червоного берега» ніби й не існувало.
Але незабаром Є Веньцзє виявила щось. Вона підійшла до великого каменя і розсунула в'юнкі стебла рослини, яка обвивала його, відкривши покриту плямами іржі поверхню. Тільки зараз група зрозуміла, що це був не камінь, а величезна металева основа.
— Це було фундаментом антени, — сказала Є Веньцзє. Перший крик Землі, почутий позаземною цивілізацією, був відправлений з антени, яка розташовувалася тут, у напрямку до Сонця, а потім, посилений, розлетівся по всьому Всесвіті.
Сюй Бінбін помітила невелику кам'яну табличку поруч з основою, майже повністю приховану бур'янами.
На ній був висічений такий текст:
Табличка була такою крихітною, що швидше за все слугувала не нагадуванням, а спробою забути те, що відбувалося.
Є Веньцзє підійшла до виступу скелі, де власними руками обірвала життя двох людей. Вона не дивилася на море хмар, як робили інші, лише сфокусувала погляд в одній точці. Там, під хмарами, лежало невеличке село Ціцзятунь.
Її серце билося з великим зусиллям, немов струна, яка готується ось-ось порватися. Очі застелила чорна пелена. Вона з останніх сил намагалася стояти прямо. Перш ніж все навколо зануриться в темряву, вона хотіла іще раз побачити захід сонця на «Червоному березі».
На заході сонце повільно опускалося в море хмар, немов плавлячи їх. Криваве сонце розчинялося в цьому морі і розливалося небосхилом, забарвлюючи величезну його частину криваво-червоною величчю.
— Мій захід, — прошепотіла Є Веньцзє, — і захід для всього людства.