Проблема трьох тіл

Мій батько покладав на мене великі надії, але я, зрештою, їх не виправдав і не пішов шляхом, який він для мене запланував. У наступні дні я постійно бачив очі цих умираючих птахів, і це визначило все моє подальше життя. На моє тринадцятиріччя батько запитав про мої плани на майбутнє, чим я хочу займатися в житті, коли виросту. Я відповів, що хочу рятувати життя. Але насправді моя мрія не була настільки глобальною. Я лише хотів рятува-ти види тварин, що перебувають на межі зникнення. Це може бути не найгарніший птах, метелик, який не впадає в око, або маленький жук. Пізніше я почав вивчати біологію і спеціалізуватися на орнітології й ентомології. На мою думку, я займаюся чимось справді потрібним. Порятунок від вимирання окремо взятого виду комах або птахів анітрохи не менш значуща подія, ніж порятунок людства. Усі життя рівноцінні — це основоположна ідея панвидового комунізму.

— Як ви сказали? — Є Веньцзє не була впевнена, що правильно розчула останню фразу.

— Панвидовий комунізм. Це теорія, яку я створив. Або можете називати її вірою. Його основне переконання полягає в тому, що всі види життя на Землі створені рівними.

— Цей ідеалізм нежиттєздатний. Наші сільськогосподарські культури також є видами живих організмів. Якщо люди хочуть вижити, така рівність не може бути досягнута.

— У далекому минулому рабовласники також висловлювали подібні ідеї. Не скидайте з рахунків технології — одного прекрасного дня люди зможуть синтезувати їжу штучно, але задовго до того ми повинні закласти ідейно-теоретичні основи. Насправді, панвидовий комунізм є природним продовженням Загальної декларації прав людини. З часів Французької революції минуло двісті років, і ми не зрушили ні на крок відтоді, продемонструвавши егоїзм і лицемірство, властиві людській природі.