Проти червоних окупантів (частина 2)
- Автор: Гальчевський-Войнаровський Яків
- Год: 1942
- Язык: украинский
- Год: Українське видавництво
- Жанр: Биографии и мемуары
Электронная книга - «Проти червоних окупантів (частина 2)». Краткое содержание книги:
Зі мною було дуже небезпечно, бо могли мені коня застрілити. Я був у середині червоних. Совітська „будьоновка" також помогла, бо передня 20-ка не зорієнтувалась, хто їм в спину стріляє. Я вийшов чудом — тільки завдяки сміливости і негайної реакції.
Це був останній день квітня. Треба шукати решти козаків, які напевно десь в районі Слобідки. Так і було: вечором я знайшов їх усіх. Зібрав і вилаяв за те, що на зломання карку полетіли у безвість. Добре, що Онисько стягнув всі удари на себе, але на нашім сумлінні життя молодого хлопчини, який довірився нашому досвідові. Всі нарікали на хорунжого, купаного в гарячій воді. І його я зіїхав, як Сидір свою козу, загрозивши карою. Повстанцям саме час урозтіч втікати на вільно. Коли б я був дігнав козаків, то не ми від них втікали б, а завдали б їм доброго чосу.
Наші коні були заправлені до довгих маршів. Заправив їх особливо наш останній рейд. Після короткого відпочинку, цілий відділ їде в летичівський ліс під Вербицький Майдан.
Є ми там ранком 1 травия, і до вечора стоїмо в лісі. Вечором беру всіх делегатів на нараду. Коноплянко вибрав місце в одній стодолі за селом на „салю нарад". Відділ козаків стоїть у лісі. Біля стодоли варта з довірених козаків з ручними кулеметами. Мої післанці обїздили всі „пункти зголошення" і впроваджують делегатів. Є їх 36 з цілого Поділля. Делегати знають, що під власними іменами і прізвищами вони не можуть виступати. Я приходжу зі своїми старшинами і визначнішими козаками. Підполк. Коноплянко відкривав засідання при світлі свічок в ліхтарнях і пропонує на голову зборів пор. Кохана, начальника повітової летичівської міліції. Пор. Кохан обіймає головування, покликує одного стенографіста на секретаря, який має протокол зборів відразу шифрувати. Потім запізнає приявних із програмою зборів.
Пункт 1: Побіжне справоздання отамана Орла з повстанчої діяльности за 1 1/2 року.
2. Утворення Подільської Повстанчої Групи.
3. Вибір і затвердження коменданта Подільської Повстанчої Групи.
4. Побіжний плян діяльности до кінця біжучого року.
5. Вшанування намити поляглнх повстанців за Волю України.
6. Вільні внески.
Предсідник дає мені слово. Вітаю делегатів, що в тих навіть виїмкових умовах, проїхавши сотки км., вони прибули до нас. В часі шпіонажі ГПУ трудно заховати таємницю, але ми зробили все можливе, щоби дотримати конспірації. На щастя я знаю майже всіх делегатів, а вони мене, чи то особисто, чи зі слів інших осіб, які працюють в повстанчих організаціях. Оповідаю коротко, що зроблено до цього часу. Я робив із власної ініціятиви, ніким не вибраний, не призначений, за винятком усного наказу от. Карого. Тому, коли голова зборів подасть 2-й і 3-й пункти під дискусію, то прошу апробувати другий пункт, щоб оформити повстанчу акцію і вибрати собі отамана. Моєю особою можете не пройматися. Серед вас є багато старшин, з котрих кожний може бути командантом повстанчих загонів, а я обмежусь до ролі помічника, старшини штабу і т. п.
Другий пункт збори затверджують. Коли надійшла третя точка, то всі одноголосно вибирають і затверджують отаманом Подільської Повсталої Групи мене. Я дякую зборам за довіря і в загальних рисах подаю до відома плян майбутньої' діяльности. Одному відділові повстанців трудно боротись, бо за ним хмари червоних гоняться цілий час. Правда, ми завсіди вміємо зникати і мати в своїх руках ініціятиву. Та я буду організувати 10 повстанчих Загонів. Коли мені в цілях тактичних буде потрібна більша сила, то 3–4 загони будуть стягнені під моєю командою для виконання поважнішого завдання. Будемо часто міняти псевдоніми, зїздитись відділами раз на місяць, отамани будуть ділати пляново по моїм директивам. Одним псевдонімом будуть користуватись всі повстанчі команданти від одного зїзду до другого.
На місцях треба поширювати пасивні організації, проявляти більшу активність. Може бути, що дійде цього літа до поважного повстання, тоді всі „пасивні" змісця увійдуть до, активних частин, і дійдемо до утворення фронту і регулярної армії. Здібніші козаки в повстанчих відділах будуть призначувані до командування сотнями, що два-три тижні на зміну. В цей спосіб набиратимуть певности для командування сотнями кінноти і піхоти. Я, як командант групи, з правами і компетенціями команданта дивізії, матиму право карати старшин і козаків. Останні за бойові вчинки авансуватимуть до ступня підхорунжих-бунчужних. Буде створений при штабі групи надзвичайний суд, який розглядатиме справи своїх злочинців і чужих. Присуди я матиму право затверджувати, або відкидати і замінювати іншою карою. Для виконання присуду буде зорганізована при штабі Чота Повстанчої Жандармерії.