П'ятнадцятирічний капітан
- Автор: Верн Жюль Габриэль
- Язык: украинский
- Год: Литагент «Стрельбицький»
- Переводчик: К. А. Кузубова
- Жанр: Зарубежная литература для детей
Электронная книга - «П'ятнадцятирічний капітан». Краткое содержание книги:
– Так, звичайно. Проте, наскільки я знаю, майже усі найкращі моряки починали службу з дитинства. Достатньо згадати Нельсона[19] та багато інших, які починали юнгою.
В цю хвилину з каюту вийшов кузен Бенедикт. За звичкою занурений у свої думки, він блукав розсіяним поглядом по палубі, заглядаючи в усі шпарини, нишпорив під кліткою з курками, проводив пальцем по швах та обшивці борту – там, де вона була намащена смолою.
– Як ви себе почуваєте, кузене Бенедикт? – запитала місіс Уелдон.
– Дякую, добре, кузино. Як завжди… Однак, мені кортить якнайшвидше повернутися на сушу.
– Що ви шукаєте там під лавою, містере Бенедикт? – запитав капітан Халл.
– Комах, пане, комах! – спересердя відповів кузен Бенедикт. – Що ще я по вашому можу шукати?
– Комах? На жаль, вам варто зачекати: у відкритому морі вам навряд чи вдасться поповнити свою колекцію.
– Чому ж, пане? Хіба не можна припустити, що на кораблі виявиться декілька екземплярів…
– Ні, кузене Бенедикт, ви нічого тут не знайдете. – перервала його місіс Уелдон. – Гнівайтесь не гнівайтесь на капітана Халла, але він утримає свій корабель настільки чистим, що усі ваші пошуки будуть марними.
Капітан Халл розсміявся.
– Місіс Уелдон перебільшує, – промовив він. – Однак, мені здається, що ви дійсно даремно витратите час, якщо шукатимете комах в каютах.
– Знаю, знаю! – роздратовано вигукнув кузен Бенедикт. – Я вже обнишпорив всі каюти зверху донизу…
– Однак, в трюмі, – продовжував капітан Халл, – ви, можливо, знайдете декілька тарганів. Звичайно, якщо вони вас зацікавлять.
– Звичайно, зацікавлять! Як мене можуть не зацікавити ці нічні прямокрилі комахи, які накликали на себе прокляття Вергілія та Горація! – відказав кузен Бенедикт, гордо випроставшись. – Як можуть не цікавити мене ці близькі родичі periplaneta orientalis та американського таргана, що мешкають…
– …що забруднюють… – сказав капітан Халл.
– …що царюють на борту! – гордовито поправив його кузен Бенедикт.
– Непогане царство!
– О! Одразу помітно, що ви не ентомолог, пане!
– В жодному випадку!
– Послухайте, кузене Бенедикт, – посміхаючись, промовила місіс Уелдон, – сподіваюся, ви не віддасте нас на поталу тарганам заради науки?
– Я бажаю лише одного, кузино! – палко відповів ентомолог. – Лише одного: прикрасити свою колекцію якимось рідкісним екземпляром.
– Отже, вас не задовільнили новозеландські знахідки?
– Навпаки, дуже задоволений, кузино. Мені пощастило спіймати там екземпляр жука-стафіліна, який до мене знаходили лише в Новій Каледонії, за декілька сотень миль від Нової Зеландії.
Цієї хвилини Дінго, який грав із Джеком, підбіг до кузена Бенедикта.
– Згинь, згинь! – закричав той, відштовхуючи собаку.
– О, містере Бенедикт, – вигукнув капітан Халл, – як можна любити тарганів й ненавидити собак?!
– Ще таких гарненьких собачок! – сказав маленький Джек, обійнявши обома рученятами голову Дінго.
– Так…можливо… – пробурмотів кузен Бенедикт. – Але ця потворна тварина обдурила мої надії.
– Як, кузен Бенедикт! – вигукнула місіс Уелдон. – Невже ви зібрались зарахувати Дінго до ряду двокрилих та перепончастокрилих?
– Ні, звичайно, – цілком серйозно відповів вчений. Але ж Дінго хоча і належить до австралійської породи собак, був підібраний на західноафриканському узбережжі!
– Цілком вірно, – підтвердила місіс Уелдон. – Том чув, як про це говорив капітан «Вальдека».
– Так це….я думав…я сподівався…що на цій тварині знайдуться будь які комахи властиві тільки західноафриканській фауні.
– О небо! – вигукнула місіс Уелдон.
– Я вважав, що, можливо, знайдеться якась особливо зла блоха ще невідомого, нового виду..
– Чуєш, Дінго? – сказав капітан Халл. Чуєш, пес? Ти не виконав своїх обов’язів!
– Я даремно вичісував йому шерсть, – з погано прихованою прикрістю продовжив ентомолог, – на ньому не виявилося жодної блохи!
– Як би вам пощастило знайти блох, сподіваюсь, ви б одразу знищили їх? – вигукнув капітан.
– Добродію, – стримано зауважив кузен Бенедикт, – ви повинні знати, що сер Джон Франклін[20] ніколи марно не вбивав комах, навіть американських комарів, які кусаються незрівнянно болючіше ніж блохи. Гадаю ви не станете заперечувати що сер Джон Франклін дещо тямив в морській справі?
– Безсумнівно! – вклонившись, відповів капітан Халл.
– Одного разу його страшенно покусав москіт. Але Франклін тільки дмухнув проганяючи комаху й чемно сказав: «Будь ласка, йдіть. Світ достатньо великий для нас обох!»
– Ах так! – промовив капітан Халл.
19
Нельсон (1758–1805) – англійський адмірал.
20
Франклін, Джон (1786–1847) – англійський мореплавець, дослідник полярних країн