Артеміс Фаул. Місія в Арктику

— А це що в чорта таке, О’Гире?

Кентавр провів рукою по фюзеляжу.

— Дивовижа! Неймовірно! Вони склепали шатла буквально з металобрухту. Побий мене грім, якщо ця штукенція злетить у повітря!

Командувач мало не перекусив свою сигару надвоє.

— Коли ти, О’Гире, закінчиш співати хвалу гоблінам, можливо, поясниш мені, як цей «металобрухт» потрапив у лапи Б’ва Кел? Я гадав, що вся застаріла шатлова технологія іде на переплавку.

— І я так само гадав. Я особисто списував декотрі з цих приладів. Ось цей прискорювач правого борту раніше використовувався в шахті Е1, поки капітан Куць не вивела його з ладу. Добре пам’ятаю, як підписував наказ про знищення цього прискорювача.

Корч метнув у Холлі такий погляд, що, либонь, спопелив би ельфиню-капітана, якби протривав довше секунди.

— Отже, що ми маємо? Виявляється, не лише «свинорили» уникли плавильної печі, а й деякі застарілі технології. Я хочу знати, як опинився отут цей шатл. Хай його розберуть на шматочки. Хай кожен провід обстежать лазерами і знайдуть відбитки пальців, визначать ДНК злочинців. Усі серійні номери завантаж, О’Гире, в головний комп’ютер. Може, й випливе вся злочинна схема.

— Добра думка, — махнув гривою О’Гир. — Я доручу комусь цим зайнятися.

— Ні, О’Гире! Займися цим особисто. Наразі це першочергове завдання. Тож відпочинь кілька днів від своїх шпигунських фантазій і знайди мені того продажного ельфа, котрий збуває гоблінам оцей металобрухт.

— Але ж, Джуліусе, — запротестував О’Гир, — це ж свинська робота: ритися рилом у «свинорилах», у всьому цьому старому брухті!

Корч підступив до кентавра впритул.

— По-перше, я тобі не Джуліус. А по-друге, як на мене, то це робітка якраз для одного віслюка!

О’Гир не міг не помітити, як люто запульсувала на командувачевій скроні вена, що свідчило про страшний гнів начальства.

— Я все зрозумів, — примирливо муркнув кентавр, знімаючи з пояса портативний комп’ютер. — Зараз же й візьмусь за це. Особисто.

— Та вже візьмись. А тепер, капітане Куць, скажи мені, що там розказує наш полонений б’вакелець?

Холлі здвигнула плечима.

— Небагато, бо й досі не прийшов до тями. Та й як прочнеться, небагато скаже, бо ще місяць кашлятиме сажею. І ви ж самі знаєте, як працює Б’ва Кел. Рядовим там нічого не пояснюють. А цей гобліняка — простий рядовий, тяглова худібка. Жаль, що Книга забороняє напускати гіпнотичні чари на представників Чарівного Народу.

— Гм… — задумано вимовив Корч, а обличчя його розчервонілося з досади, мов огузок бабуїна. — І ще більший жаль, що Атлантидська конвенція заборонила вдаватися до сироватки правди! А то б ми так накачали сироваткою цього злочинця, що він заспівав би, наче п’яний багноїд.

Тут командувач зробив кілька глибоких вдихів, щоб трохи заспокоїтися й не дати серцю вискочити з грудей.