Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності
- Автор: Эндшё Даг Эйстейн
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Анетти Антоненко
- ISBN: 978-617-7192-67-0
- Переводчик: Ольга Белая
- Жанр: Прочая религиозная литература
Электронная книга - «Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності». Краткое содержание книги:
Книжка, що становить захоплююче дослідження звичаїв, ритуалів і правил, стане у пригоді всім, хто цікавиться питаннями культури, релігії, а також статі та сексуальності.
ISBN 978-617-7192-67-0 (Видавництво Анетти Антоненко)
ISBN 978-966-521-693-3 (Ніка-Центр)
© Universitetsforlaget 2009
© Переклад. О.Біла, 2017
© Видавництво Анетти Антоненко, 2017
© Ніка-Центр, 2017
У ранніх буддійських текстах шлюб поданий як джерело страждань — dukkha2. Тому на шляху до просвітлення Сіддхарта, майбутній Будда, залишив свою дружину й дитину. Сексуальна стриманість необхідна для того, щоб нарешті розірвати порочне коло реінкарнації3. Сексуальне бажання, як й інші пристрасті, є синонімом безладу, який більше за будь-що заважає досягненню кінцевого просвітлення. Гетеросексуальний акт, отже, часто зображується як найгірший акт з точки зору карми, він не тільки погіршує карму окремої людини, а й призводить до страждання нащадків4.
Рішення Сіддхарти залишити дружину не єдиний прояв того, як Будда демонструє абсолютну необхідність сексуальної помірності для повного спасіння. Коли Сіддхарта перебував на шляху до остаточного просвітлення, злий демон Мара намагався використати секс, щоб затягти його в пастку страждань. Мара послав своїх трьох дочок спокусити його. Щоб точно з’ясувати, що збуджує Сіддхарту, спершу демонові доньки створили ілюзію сотні прекрасних дівчат, а потім сотні жінок, які ще не народжували. Далі була сотня жінок, які народжували один раз, сто жінок, які народили два рази, і зрештою сто літніх жінок. Сіддхарта залишився байдужим до всіх. Мара змушений був зізнатися, що звабити його сексом все одно, що «роздробити камінь стеблом лотоса та розкусити залізо зубами»5.
Утримання від сексу буддійськими ченцями та черницями ставить їх у значно вище положення в релігійній ієрархії супроти мирян. Первинне правило чітке: чернець, який ляже з жінкою, або черниця, яка ляже з чоловіком, більше не є істинним ченцем або черницею. Незважаючи на слова Будди, що слід уникати сексу, існує багато винятків. У Китаї та Японії зберігати целібат повинні тільки ченці, які живуть у монастирях. Ті, хто служить у храмах, часто одружені6. Є багато одружених ченців у Тибеті, Кореї та Індокитаї. Черниць цей виняток не стосується7. Не дивно, що цінуються більше ченці, які дотримуються целібату8.
Згідно з переказами, Будда дозволив жінкам стати черницями після того, як один із його головних учнів-чоловіків попросив про це. Хоча статеве утримання є одним із критеріїв досягнення спокути, у можливості стриманості жінкам було спочатку відмовлено. Подібні сексистські погляди, які лягли в основу скептицизму Будди висвячувати жінок-сподвижниць, відображали той факт, що жіноча стриманість протягом усього життя зазвичай не така сильна, як чоловіча. Обов’язок жінки підкорятися чоловікам часто стоїть на перешкоді будь-якому прагненню до життя, повного стриманості. Вони мусять бути дружинами чоловіків, які можуть не захотіти практикувати стриманість. Буддизм має двояке ставлення до цнотливих жінок. Поширеним поняттям є «вперта діва», яка відмовляється брати шлюб, а обирає краще смерть. Буддійські жіночі монастирі іноді пропонують притулок таким жінкам, проте на практиці буддизм часто надає перевагу подружньому обов’язку жінки, а не її потребі досягти порятунку9. Те, що жінки позбавлені перспективи вічної невинності, утім, уважається за нещастя. У китайському буддизмі шлюб часто розглядається як страждання для жінок. Трансгендерний бодхісаттва Ґуаньїнь10 відіграє в цьому контексті цікаву роль. Згідно з текстом «Чиста земля», Ґуаньїнь — це божество, яке рятує людей від шістьох душевних страждань і веде їх до чистої землі, де вони досягають просвітлення. Крім того, воно рятує їх від безнадійних ситуацій у цьому світі, як-от тюремне ув’язнення, утоплення, напади диких тварин і грабіжників11. За деякими легендами, Ґуаньїнь рятує жінок від безнадійного стану, який являє собою шлюб12.
Як і в буддизмі, християнське вчення щодо сексуальності очевидне: найкраще взагалі не займатися сексом. Акцент, який християнство ставить на гетеросексуальному шлюбі як ідеалі, змушує нас повірити, що воно завжди дотримувалося цього погляду. Проте це не так. Якщо ми повернемося до раннього християнства, то побачимо, що гетерошлюб спершу розглядався не більш як рішення, викликане необхідністю.
Найбільшим бажанням святого Павла було, «щоб кожен був схожий на нього», тобто сексуально стриманим13. Утім, він розумів, що абсолютна заборона призведе до скорочення послідовників. Саме тому його посилання до народу було таким: «Звертаюся до неодружених і вдівців: Це добре для вас залишатися такими, як я. Проте якщо ви не можете стриматись, одружуйтеся!»14 Інакше кажучи, слід уникати гетеросексуальних зносин. Якщо ми не можемо контролювати себе, краще все-таки бути одруженим. Отже, можна практикувати секс — і це безпосередньо не призведе до погибелі. Шлюб не самоціль, а тільки практична домовленість — «щоб уникнути розпусти»15.