Секс та релігія. Від балу цноти до благословенної гомосексуальності

Розуміння того, що секс насамперед має бути пов’язаний із вагінальним проникненням, не унікальне для деяких консервативних християнських громад. Секс між жінками зазвичай ігнорується, оскільки не вважається сексом. Ані Єврейська Біблія, ані Коран не містять заборон щодо сексу між жінками, проте існує смертна кара або інше тяжке покарання за анальний секс між чоловіками. У рабиністичній літературі існує термін «mesolelot» — «жінки, які труться», тобто жінки, які труться геніталіями одна об одну. Згідно з думкою більшості релігійних авторитетів, це не означає, що жінки перестають бути незайманими28. Гінкмар, архієпископ Реймса ІХ століття, зазначав, що секс між жінками можливий тільки із застосуванням проникаючих предметів29. Жінки Арагону, звинувачені у лесбійському сексі, були виправдані, оскільки вони здійснювали це без проникнення30.

Проте навіть проникнення не є єдиним обов’язковим критерієм для релігійного розуміння сексу. У сексуальній практиці молодих католицьких пар, які не перебувають у шлюбі, у країнах Африки та Америки поширена практика гетеросексуального анального сексу, у такий спосіб вони «захищають свою цнотливість». У 1998 році в Пуерто-Ріко студенти-чоловіки, які спочатку практикували гетеро­анальний секс, становили 44 відсотки31. Більшість юнаків розуміла, що вони здійснюють сексуальний акт, проте принаймні жінки, з якими вони займалися сексом, зберігали свою невинність. Саме так вони залишались у дозволених релігією межах, які були ключовим чинником поведінки. І знову ми бачимо величезні відмінності у ставленні до сексу, що відбувається між людьми однієї статі чи різних: чоловіки, які мають пасивний анальний секс з іншими чоловіками, підходять під визначення того, що розуміється сексом.