Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » История » Нарис загальної історії
Нарис загальної історії - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Нарис загальної історії

Электронная книга - «Нарис загальної історії». Краткое содержание книги:

Книга французького історика й соціолога, члена Французької академії, професора Сорбонни Жана Башлера (нар. 1937) належить до рідкісного тепер жанру — це «загальна теорія всього». Якими шляхами людський вид став тим, чим він є нині? Для відповіді на це запитання автор звертається до археології, етнографії, історії та порівняльної соціології. Його книжка, що спирається на знання життя виду, відтворює в усьому її багатстві тривалу біографію Homo sapiens від його найдавніших витоків. У книзі показано, що попри всі злигодні давніх і модерних суспільств, одна й та сама людська природа виробляла найрізноманітніші історії. У ній описано виникнення великих традиційних цивілізацій і дається аналіз їхнього тисячолітнього розвитку. На прикладі історії Китаю автор простежує перехід від племені до імперії, тоді як інші цивілізації більшою чи меншою мірою відхилилися від цього шляху. Так, Європа якимись непередбачува-ними, але зрозумілими вивертами не зазнала імперського об’єднання. З іншого боку, вона випробувала всі політичні можливості, щоб досягнути свого модерного стану — з наукою, демократією, індивідуалізмом, в якому ми й перебуваємо нині.
Розрахована на вчених — істориків, соціологів, політологів, а також на студентів зазначених спеціальностей.
1 ... 124 125 126 127 128 129 130 131 132 ... 181
Перейти на страницу:

Монархії

Специфічний політичний режим європейських королівств — це поміркована ієрократія, поширена в доімперсько-му світі, тоді як на трьох інших ареалах — імперіалізованих або у вічному процесі імперіалізації, — усі ієрократії мають тенденцію до Абсолюту. Європейський виняток не можна приписувати еволюційній затримці та пережиткам первісних часів. Пояснення цьому слід шукати в неімперіалізації. Чим неімперіалізація та олігополярність Європи сприяли у вирішальний, якщо не у винятковий, спосіб створенню або збереженню трьох підвалин ієрократичної поміркованості, як от легітимності, законності та контролю влади короля?

Легітимність ієрократії характеризується трьома формами, які не властиві їй, але які вона визначає по-своєму. Ідеологічна легітимність ґрунтується на уявленнях, які подаються людям для обґрунтування не ролі, а її виконавця. Особа та династія, що претендують на владу, повинні переконати підданих не в тому, що королівству потрібен король, який би ним опікувався — можна постулювати, що це питання було вже давно вирішене, і всі або ті, з ким слід рахуватися, упевнені, що політії потрібен король, як сім’ї — батько, а стаду — пастух, — а в тому, що ця особа і ця династія мають легітимне право на здійснення цієї функції. Християнська історія завжди звертається до Біблії, і цей бік прив’язує її до азійської традиції суверена та династії, обраних якимось божеством або Богом. Ця традиція не йде аж до обожнення царя, за винятком Єгипту. Римський приклад реалістичніший. Незчисленні воєнні перевороти, які позначили собою історію імперії, підсилювали думку, що божим обранцем є той, хто переміг у битві за владу. Обидві концепції можна, на перший погляд, легко узгодити між собою. Досить постулювати, що шлях божого обрання проходить через змагання кількох кандидатів. У первісному світі такий підхід практикували часто. Проте цей аргумент не діє або діє погано проти божественної трансцендентності, про яку твердить Біблія, і ще гірше — проти євангельської проповіді любові. Приклад варварів спрямований у зовсім інший бік. У ньому наголошується на договорі між найпершим та рівними йому, і договір цей укладається на вигоду обом сторонам. Хто буде найпершим? Той, кого призначають рівні йому з огляду на його явні переваги, або той, хто сам пропонує себе і чия кандидатура затверджується рівними? Можливі всілякі варіанти, від невідпорної дії особистої харизми аж до демократичного чи квазідемократичного делегування влади.

Ці три схеми, так-сяк сполучені, аргументовані в більш-менш переконливий спосіб і акцентовані в той чи в той бік, привели до середньовічної концепції двох влад — влади папи та влади імператора, співпраця яких сприяє спільному благу та спасінню. Що має статися за відсутності імператора, бо відсутня й сама імперія? Одним із наслідків, цілком чужим ідеології, є те, що з огляду на неімперіалізацію, князі й королі вже не змагаються між собою за виняткове становище. Відсутність змагання дає кожному шанси довше втриматися на своєму місці. Ці шанси перетворюються на гарантії, коли за середніх віків стихійно помінялася концепція легітимності на користь князів при владі. Зазначена зміна відбулася стихійно, адже ієрократичному режимові потрібне ідеологічне узаконення, а наявна ідеологія настільки добре підходить для цієї мети, що немає сенсу шукати іншу. Вона тим краще влаштовує можновладців, що в ній поєднуються три різні традиції і завжди залишається можливість підкреслювати важливість однієї з них порівняно з іншими.

Отже, політії стають дедалі стабільнішими в своїх межах, а відповідно князі міцно тримаються на своїх місцях. Усередині кожної політії зміцнення королівств призводить до ліквідації всіх конкурентів на користь лише одного. Переможцеві, коли він позбувся внутрішніх конкурентів, немає підстав боятися конкуренції ззовні. Олігополярна гра закликає до оборонної стратегії та сприяє стабільності. Небезпека того, що зникне політія, а разом з нею і правляча династія, дуже мала, якщо вона взагалі існує. Залишається визначити, хто фактично посідає місце. Відповідь лежить у самому запитанні: місце посідають ті, хто його вже обіймав під час консолідації королівств, виринувши переможцями з феодального змагання. Згідно з промовистою формулою Франції, король — це імператор у своєму королівстві. Кожний король є імператором у кожному королівстві й кожен завдячує цією неприступною ідеологічною позицією олігополярності та ліквідації позиції християнського імператора в можливій європейській імперії.

1 ... 124 125 126 127 128 129 130 131 132 ... 181
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)