Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Ужасы » Якщо кров тече [UK]
Якщо кров тече [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Якщо кров тече [UK]

Электронная книга - «Якщо кров тече [UK]». Краткое содержание книги:

Приватний детектив Голлі Ґібні бачить по телевізору терміновий репортаж про вибух у школі. В ефірі — кореспондент Чет Ондовскі. Чому, дивлячись на нього, Голлі відчула тривогу? Перевіривши купу інформації, вона змушена визнати: Чет «чистий». Та з Голлі бажає зустрітися літній чоловік, який запевняє, що знає все про «ту істоту, яка кличе себе Ондовскі» («Якщо кров тече»). До збірки також увійшли повісті «Телефон містера Герріґена», «Життя Чака», «Щур».
1 ... 123 124 125 126 127 128 129 130 131 ... 164
Перейти на страницу:

— О так, — каже вона. — Впевнена.

— Ми допомогли? Дідусь — він допоміг?

— Я б не впоралася без вас обох. Передайте йому, що він, мабуть, уберіг багато життів. Скажіть, що Голлі передає свою подяку.

— Я передам. — Ще один вологий вдих. — Як думаєте, існують інші, схожі на нього?

Після Техасу Голлі б відповіла «ні». Тепер вона не може бути певна. Один — це унікальне число. Коли є двоє, то це вже, можливо, початок закономірності. Вона трохи мовчить, а тоді дає відповідь, у яку не обо­в’язково вірить сама… але хоче вірити. Старий стежив роками. Десятиліттями. Він заслуговує на те, щоб піти з поля з перемогою.

— Не думаю.

— Добре, — каже Бред. — Це добре. Хай вас Бог благословить, Голлі. Хорошого вам Різдва.

За таких обставин вона не може побажати йому того самого, тому просто дякує.

Чи існують інші, схожі на нього?

Вона проминає ліфт і йде сходами.

25 грудня 2020 року
1

Голлі проводить тридцять хвилин різдвяного ранку, п’ючи чай у халаті й балакаючи з матір’ю. Здебільшого слухає, як Шарлотта Ґібні заводить своє тужіння, повне пасивно-агресивних скарг (сама на Різдво, коліна болять, спина недужа, і т. д., і т. д.) і збагачене довгострадницькими зітханнями. Нарешті Голлі відчуває, що заслужено може скінчити розмову, сказавши Шарлотті, що приїде за кілька днів, і тоді вони поїдуть разом навідати дядька Генрі. Вона каже матері, що любить її.

— Я теж тебе люблю, Голлі.

Ще одне зітхання підказує, що любити дочку дуже-дуже нелегко, а тоді мати бажає їй щасливого Різдва, і ця частина дня закінчується.

Його залишок минає веселіше. Вона проводить його з родиною Робінсонів, радо приєднавшись до їхньої традиції. О десятій вони легко снідають, після чого обмінюються подарунками. Голлі дарує містеру і місіс Робінсонам сертифікати на вино і книжки. Для їхніх дітей вона радо витратилася трохи більше: день у спа (з усіма манікюрами-педикюрами) для Барбари й бездротові навушники для Джерома.

Сама ж вона отримує не тільки подарункову карту на $ 300 в кінотеатр «AMC 12» неподалік від неї, але й річну підписку на «Нетфлікс». Як і безліч завзятих синефілів, Голлі має змішані почуття до «Нетфліксу», і до цієї миті вона його уникала (вона любить свої диски, але твердо переконана, що кіно треба спочатку дивитися на великому екрані). Втім, вона визнає, що «Нетфлікс» її нещадно спокушав, як і інші стримін­гові платформи. Так багато нового, і все одночасно!

У домі Робінсонів зазвичай усе гендерно нейтрально і всі рівні, але на Різдво статеві ролі відмотуються до тих, якими були в минулому столітті (мабуть, через ностальгію). Тобто жінки готують їжу, поки чоловіки дивляться баскетбол (і коли-не-коли заскакують до кухні скуштувати те чи це). Коли вони сідають до не менш традиційної святкової вечері — запечена за всіма правилами індичка і два види пирога на десерт, — починає сніжити.

— Прошу всіх узятися за руки, — каже містер Ро­бінсон.

Вони беруться.

— Господи, благослови їжу, що ми її отримали з твоєї ласки. Дякую тобі за цей час, що ми проводимо разом. Дякую тобі за родину і друзів. Амінь.

— Стривай, — каже Таня Робінсон. — Цього не досить. Господи, дякую тобі за те, що жоден з моїх прекрасних дітей не був сильно поранений тим чоловіком, який на них напав. У мене б серце розбилося, якби їх не було за цим столом. Амінь.

Голлі відчуває пальцями, як стискається на них долоня Барбари, і чує тихий звук з її горла. Щось таке, що могло бути плачем, якби його випустили.

— А тепер назвіть по одній речі, за що ви вдячні, — каже містер Робінсон.

Вони говорять по колу. Коли випадає черга Голлі, вона каже: вдячна за те, що вона з Робінсонами.

2

Барбара й Голлі намагаються допомогти з тарілками, але Таня кишкає їх із кухні, кажучи натомість поробити «щось різдвяне».

Голлі пропонує прогулятися. Може, до підніжжя пагорба або й навколо всього кварталу.

— Там сніжку гарно нападає, — каже вона.

Барбара згодна. Місіс Робінсон каже їм повертатися до сьомої, бо вони дивитимуться «Різдвяну пісню». Голлі сподівається, що версію з Аластером Сімом, кот­ра, на її думку, єдина з усіх варта перегляду.

Надворі не просто гарно — там прекрасно. Вони самі на всій вулиці, під чобітьми хрустить кілька сантиметрів свіжого білого пороху. У барвистих колах сяйва навколо вуличних ліхтарів і різдвяних вогників кружляють сніжинки. Голлі вистромляє язика, щоб упіймати кілька, і Барбара робить те саме. Обидві регочуть, але коли підходять до підніжжя пагорба, Барбара розвертається до Голлі, і її обличчя серйозне.

1 ... 123 124 125 126 127 128 129 130 131 ... 164
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)