Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
- Автор: Зінченко І. О., Тютюгін В. І.
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 966-8030-04-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
При складанні покарань у вигляді позбавлення волі на підставі ст. 43 КК України[437] загальний строк покарання не повинен перевищувати десяти років, а за злочини, за які законом допускається призначення позбавлення волі на більший строк, — п’ятнадцяти років
Постанова президії Дніпропетровського обласного суду від 17 лютого 1988 р. — Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 44–45.
Додаткове покарання може бути призначено за сукупністю вироків лише тоді, коли воно не відбуте за попереднім вироком або призначене за новий злочин
Постанова президії Рівненського обласного суду від 29 жовтня 1986 р. — Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1993. — № 4. — С. 45–46.
При застосуванні на підставі ст. 42 КК України[438] принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим поглинається і додаткова міра покарання, якщо вона призначена за менш суворим законом
Ухвала судової колегії Верховного Суду України від 10 березня 1994 р. — Практика судів України у кримінальних справах/1993-1995. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 3. — С. 25.
Позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю може бути призначене лише за конкретний злочин, а не за сукупністю злочинів
Постанова президії Львівського обласного суду від 1 вересня 1994 р. — Практика судів України у кримінальних справах /1993-1995. // Бюллетень законодавства і юридичної практики України. -1996. — № 3, — С. 25–26.
Призначення додаткової міри покарання лише за сукупністю злочинів є недопустимим
Ухвала судова колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 17 серпня 1995 р. — Практика судів України у кримінальних справах /1993-1995. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — 1996. — № 3. — С. 42–43.
Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим
Ухвала судової колеги в кримінальних справах Верховного Суду України від 24 квітня 1997р. // ВВСУ. — 1997. — № 4. — С. 38.
Вирок скасовано через м'якість призначеного покарання
Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 26 листопада 1996 р. // РВСУ. — 1997. — С. 108–109.
Згідно з вимогами ст. 42 КК України[439] додаткові покарання не можуть бути призначені за сукупністю злочинів, якщо вони не призначені за жоден зі злочинів, що входять у сукупність
Постанова президії Житомирського обласного суду від 31 травня 1996р. // РВСУ. — 1997. — С. 113.
Призначення додаткового покарання лише за сукупністю злочинів є неприпустимим
Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 23 жовтня 1997 р. // ВВСУ. — 1998. — № 1. — С. 28–29.
У разі, коли суд першої інстанції не застосував ст. 43 КК України[440], а за обставинами справи її застосування було необхідне, касаційна чи наглядова інстанція може визначити покарання за кількома вироками без скасування судових рішень, якщо це не погіршить становища засудженого
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 жовтня 1997 р. // РВСУ. — 1998. — С. 77–79.
Визнавши особу винною у вчиненні кількох злочинів, суд повинен призначити покарання окремо за кожен із них, а потім остаточно визначити його за сукупністю злочинів.
Призначення додаткових покарань лише за сукупністю злочинів є неприпустимим
Ухвала судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 19 березня 1998 р. // РВСУ. — 1999. — С. 75–76.
Коли після винесення вироку буде встановлено, що засуджений винний ще й в іншому злочині, вчиненому ним до винесення вироку в першій справі, суд повинен призначити покарання за правилами ч. 3 ст. 42 КК України[441] — за сукупністю злочинів, а не ст. 43 КК[442]
Ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 6 січня 1998 р. // РВСУ — 1999. — С. 79.
При застосуванні на підставі ст. 42 КК України[443] принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим поглинення обов'язкової додаткової міри покарання без застосування ст. 44 КК[444] є неприпустимим
Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 квітня 2001 р. // ВВСУ. — 2001. — № 3. — С. 6–7.
437
Ст. 71 КК України 2001 р.
438
Ст. 70 КК України 2001 р.
439
Ст. 70 КК України 2001 р.
440
Ст. 71 КК України 2001 р.
441
Ст. 70 КК України 2001 р.
442
Ст. 71 КК України 2001 р.
443
Ст. 70 КК України 2001 р.
444
Ст. 69 КК України 2001 р.