Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
- Автор: Зінченко І. О., Тютюгін В. І.
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 966-8030-04-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
Ухвала колегії суддів Судової палити у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 грудня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 5. — С. 19–20.
Відповідно до ч. 4 ст. 71 КК остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також віл невідбутої частини покарання за попереднім вироком
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 24 жовтня 2006 р. // ВВСУ. — 2007. — № 6. — С. 18–19.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України у разі, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає засудженому покарання за правилами, передбаченими в частинах 1–3 ст. 70 КК України
Ухвала колегії суддів Судової палати у кран і пальних справах Верховного Суду України від 24 січня 2006 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вин. 2(4). — С. 20–22.
Суд допустився помилки, призначивши покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України після спливу терміну умовно-дострокового звільнення
Ухвала спільного засідання Судової палати у кримінальних справах та Військової судової колегії Верховного Суду України від 26 січня 2007 р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 2(4). — С. 22–23.
Судом касаційної інстанції визнано, що у матеріалах справи відсутні будь-які дані на підтвердження, що засуджений діяв у стані крайньої необхідності, тобто для відвернення небезпеки, що безпосередньо загрожувала йому, охоронюваним законом правам інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 р. № 7 за окремими епізодами злочинної діяльності, які не мають самостійної кваліфікації, покарання не призначаються
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 3 квітня 2007р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 26–30.
З вироку виключено призначення покарання за сукупністю злочинів за правилами ч. 4 ст. 70 КК України
Ухвала спільного засідання Судової палати у кримінальних справах ти Військової судової колегії Верховного Суду України від 1 червня 2007р. — Судова практика у кримінальних справах // Кримінальне судочинство. — 2007. — Вип. 3(5). — С. 41–42.
Вирок змінено у зв'язку з неправильним застосуванням судом положень статей 71 і 72 КК України при призначенні покарання і складенні покарань за сукупністю вироків
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 10 березня 2005р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 80–82.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винний ще в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, суд призначає засудженому покарання за правилами, передбаченими в частинах 1–3 цієї статті.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлення періодичності та днів проведення реєстрації засуджених осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, віднесено до компетенції кримінально-виконавчих інспекцій
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 26 квітня 2005 р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 83–85.
У разі, коли особа була засуджена до позбавлення волі та звільнена від відбування покарання умовно-достроково, і в період умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов'язаний визначити остаточне покарання у вигляді позбавлення волі, зокрема тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м'які види покарання.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 71 та ч. 5 ст. 107 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новин злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком