Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання
- Автор: Зінченко І. О., Тютюгін В. І.
- Год: 2008
- Язык: украинский
- Год: ФІНН
- ISBN: 966-8030-04-4
- Жанр: право
Электронная книга - «Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання». Краткое содержание книги:
В окремому розділі монографії наводяться матеріали судової практики, в яких вирішувалися питання кваліфікації та призначення покарання при множинності злочинів; дасться перелік збірок судової практики, у яких містяться її матеріали з кримінальних справ.
Робота розрахована на суддів, працівників прокуратури, юстиції, органів внутрішніх справ, науковців, викладачів, аспірантів та студентів юридичних навчальних закладів. Корисною вона буде і для всіх тих, хто цікавиться питаннями кримінального права та практикою його застосування.
Згідно із положеннями ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання обвинувальним вироком законної сили і до її погашення або зняття судимості. Погашена судимість не тягне за собою правових наслідків у разі вчинення нового злочину
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 8 листопада 2005 р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 118–120.
Кваліфікуюча ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 152 КК України, — «зґвалтування, вчинене повторно», — передбачає, що особа раніше вже вчинила такий самий злочин або будь-який зі злочинів, передбачених статтями 153–155 нього Кодексу
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 17 травня 2005 р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Концерн «Ін Юре», 2007. — С. 275–278.
Якщо під час хуліганських дій винним було умисно заподіяно потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, що не були небезпечними для його життя, але призвели до тривалого розладу здоров’я, то вчинене слід кваліфікувати за відповідною частиною ст. 122 КК України і за сукупністю з хуліганством, оскільки такі дії не охоплюються жодною частиною ст. 296 цього Кодексу
Ухвала колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 5 травня 2005р. // Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд України. — К.: Вид. дім «Ін Юре», 2007. — С. 298–300.
3.3. Судова практика з питань призначення покарання за сукупністю злочинів та сукупністю вироків
Міра покарання за сукупністю не може перевищувати п’ятнадцяти років позбавлення волі, при умові, що один із злочинів передбачає такс покарання
Ухвала від 7 грудня 1960р. за справою Соляника і Черкасова // Радянське право[427]. — 1961. — № 1. — С. 142–143.
Ухвала народного суду скасована в зв'язку з тим, що останній, визначаючи остаточне покарання особі, яка вчинила два злочини, вийшов за межі покарання, встановленого статтею закону, що передбачає більш суворе покарання
Ухвали від 28 лютого 1963 р. за справою Даньшина // Рад право. — 1963. — № 4. — С. 123.
Коли після винесення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до винесення вироку в першій справі, то суд при остаточному визначенні покарання за сукупністю злочинів не може призначити до відбуття покарання менше призначеного за першим або другим вироком
Ухвала від 16 січня 1969 р. // Рад. Право. — 1969. — № 4. — С. 97–98.
Якщо після винесення вироку засуджений до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, за який йому була визначена максимальна міра покарання, встановлена для даного виду, суд відповідно до ст. 43 КК УРСР[428] повинен застосувати принцип складання покарань, а не поглинення; у додатковій ухвалі суд не має права вносити виправлення, які змінюють вирок
Ухвала від 3 березня 1970 р. // Рад. право. — 1970. — № 6. — С. 105–106.
У резолютивній частині вироку повинно бути вказано вид і розмір не лише основного, але й додаткового покарання, призначеного засудженому за кожний злочин, визнаний доведеним, а також основне і додаткове покарання, яке засуджений повинен відбувати за сукупністю злочинів
Ухвала від Ухвала від 22 грудня 1970 р. // Рад. Право. — 1971. — № 2. — С. 107.
При засудженні винного за вчинення кількох злочинів, передбачених різними статтями Кримінального кодексу, міра покарання — як основна, так і додаткова — має визначатися за кожною із статей Кримінального кодексу
Ухвала від 21 серпня 1975 р. // Рад. Право. — 1975. — № 12. — С. 88.
Призначення покарання за сукупністю кількох вироків застосовується лише в разі, коли другий злочин вчинено після винесення вироку по першій справі
Ухвала від 17 лютого 1977 р. // Рад. право. — 1977. — № 7. — С. 98–99.
Додаткове покарання, в тому числі й передбачене ст. 31 КК УРСР[429], не може бути призначено за сукупністю злочинів, якщо воно не призначено хоча б за один із злочинів, що входять у сукупність
Постанова Пленуму від 11 травня 1979р. // Рад. Право. — 1979. — № 10. — С. 90.
427
Далі — Рад. право.
428
Ст. 71 КК України 2001 р.
429
Ст. 55 КК України 2001 р.