ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
- Автор: Бедь Віктор
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних факультетів, а також для працівників правоохоронних органів і тих, хто цікавиться проблемами юридичної психології.
4. Бути в спілкуванні з людьми природним, без фамільярності і панібратства.
5. Будувати спілкування на довірі, але без необґрунтованої довірливості.
6. Бути в спілкуванні серйозним, діловим, але без сухості, часом використовуючи доречні жарти і гумор.
7. Використовувати найбільш м’які засоби впливу на партнера по спілкуванню:
• рекомендації;
• поради;
• побажання тощо.
В разі необхідності переходити до застосування більш категоричних і суворих засобів впливу на людину.
8. Враховувати індивідуально-психологічні особливості партнера по спілкуванню, а також реальну ситуацію спілкування.
9. Виявляти увагу і глибоку повагу до внутрішнього світу людей, бажання й уміння їх зрозуміти, обмежуючи при цьому розуміння людини від згоди з ним.
10. Розумно реагувати на критичні зауваження на свою адресу — без агресії і гніву.
Додаток 9
Структура судової промови
Додаток 10
Правила доказу в суперечці на судовому засіданні
1. В усьому, що продумане, розрізняйте необхідне і корисне, неминуче і небезпечне.
2. Не забувайте відмінності між міркуванням, що стосується суті суперечки, і аргументацією, спрямованою на людське, моральне.
3. Не доказуйте очевидного.
4. Стверджуючи кожне окреме положення, не забувайте головної думки.
5. Не висловлюйте без певної підготовки яскравий доказ або сильне заперечення.
6. Відкиньте всі посередні і ненадійні докази.
7. Якщо докази сильні, варто наводити їх порізно, докладно розвиваючи кожен окремо. Якщо докази слабкі, необхідно зібрати їх докупи.
8. Намагайтесь якнайчастіше підкріплювати один доказ іншим.
9. Не намагайтесь пояснити те, в чому самі не повністю розбираєтесь.
10. Не намагайтесь доказувати більше, коли можна обмежитися меншим.
11. Не допускайте суперечностей у своїх доказах.
12. Не доказуйте, коли можна заперечити.
13. Використовуйте при доказі факти, що признаються опонентом.
14. Заперечуйте супротивнику його власними доказами.
15. Не занадто напружуйтесь, відповідаючи опоненту, робіть це легко, як щось добре зрозуміле всім слухачам.
Додаток 11
Логічні помилки в доказі висунутого юристом положення
1. Помилка щодо слідства — ігнорування можливості існування багатьох причин. Якщо встановлюється багато причин, то з них виявляється конкретна, що обумовила цю подію.
2. Помилка поспішного узагальнення — не враховуються всі обставини, що є причиною явища (події), із приводу якого робиться узагальнення.
3. Помилка спірної підстави: як аргумент, що підтверджує тезу, висувається таке положення, що саме по собі потребує доказу (є спірним).
4. Порочне коло або коло в доказі: теза виводиться з посилань, а посилання, у свою чергу, виводяться із тези (утворюється коло, що не доказує ні тези, ні посилань).
5. Підміна тези: почавши доказувати одне положення (тезу), через якийсь час заміняють його іншим положенням (тезою), порушуючи тим самим закон тотожності.
6. Аргументація до людини — замість аргументів посилаються на людину, авторитет якої підтримує висунуту тезу (замість обґрунтування помилкової тези посилаються на людину, яка підтримує її і має негативну характеристику).
7. Аргументація до публіки — прагнучи довести висунуту тезу, юрист вдається не до об’єктивних аргументів, а намагається впливати на почуття людей.
Додаток 12
Характерні жести, знання яких важливе для судового оратора
Додаток 13
Психологічні елементи підготовки до привселюдного виступу
1. Настройтесь на уявну аудиторію.
2. Тримайтесь під час виступу впевнено, демонструючи тверду переконаність у своїх словах.
3. Спрямовуйте свій погляд на слухачів. У жодному разі не уникайте поглядів, спрямованих на вас. Не дивіться в одну точку. Перед тим як почати виступ, обведіть поглядом аудиторію начебто ви хочете переконатися в тому, що вона готова до сприйняття ваших слів.
4. Починайте говорити тільки після того як в залі запанує тиша.
5. Стежте за чіткістю вимови, не говоріть занадто швидко і ні в якому разі не монотонно.
6. З перших же слів уважно спостерігайте за реакцією аудиторії. Саме в критичні моменти виступу говоріть переконливо, найбільш впевнено, з наголосом на кожному слові.
7. У жодному разі не показуйте, що промова дається вам важко, що ви втомилися або в якісь моменти почуваєте себе непевно.
Додаток 14
Типи професійної мотивації
1. Адекватний тип. Ціннісні орієнтації і пов’язані з ними мотиви вступу до юридичного вищого навчального закладу цілком узгоджуються з реальною, суспільно значущою поведінкою особистості. В абітурієнта виявляється виражена мотивація «на діло», тобто на боротьбу зі злочинністю, захист інтересів громадян. Така спрямованість, як правило, повинна поєднуватися з високим інтелектом, правовою ерудицією, загальною культурою, достатньо ясним уявленням про майбутню професійну діяльність. Людей цього типу відрізняє уміння аналізувати детективну літературу з правового погляду.
2. Ситуативний тип. У цьому разі на вибір професії вирішальний вплив справляють матеріальні міркування, престиж професії, її романтична спрямованість. Прагнення поступити до юридичного вузу у таких людей обумовлено випадковими факторами (прагнення престижного становища в суспільстві без вираженого інтересу до самої спеціальності, вибір професії під впливом якогось її представника, а також батьків або інших родичів). Ситуативний тип мотивації, як правило, пов’язаний із тенденцією до розчарування в своїй діяльності, незадоволеністю нею і як наслідок — формального ставлення до своїх обов’язків.