ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ
- Автор: Бедь Віктор
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Жанр: право
Электронная книга - «ЮРИДИЧНА ПСИХОЛОГІЯ». Краткое содержание книги:
Для студентів, аспірантів і викладачів юридичних факультетів, а також для працівників правоохоронних органів і тих, хто цікавиться проблемами юридичної психології.
Відповіді
А. Правдива — непричетні особи поводитимуться так само.
Б. Нещира — лінія поведінки причетного попередня. Небезпека заплутатися примушує його дотримуватися попередніх показань, не відступаючи від них навіть у дрібницях.
Запитання 4. «Що, на Ваш погляд, почуває людина, яка це зробила?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні особи вагаються відповісти на це запитання, і це цілком природно.
Б. Нещира — причетні особи будуть описувати, скоріше всього, свої власні переживання.
Запитання 5. «Чи є якась причина, що не дає змоги виключити Вас з числа підозрюваних?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні схильні до гнівних протестів.
Б. Нещира — причетна особа відповідає непевно з порівняно слабкою емоційною реакцією. Людина гарячково розмірковує про себе, аналізує ситуацію, сприймаючи її як пастку. Вона намагається згадати, де вона припустилася помилки, чому їй поставили таке запитання. Дезорганізація і дезорієнтація свідомості зазвичай помітні зовні.
Запитання 6. «Чи є пояснення тому, що Вас бачили (могли бачити) на місці події (злочину)?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні відповідають заперечливо.
Б. Нещира — причетна особа буде вимушено давати будь-які пояснення. Відносна невизначеність запитання (без вказування часу, місця, супутніх обставин), яка дає зрозуміти опитуваному, що юрист володіє якимось відомостями, примушує його або спокійно, або гарячково перебирати можливі варіанти пояснень.
Наступні два запитання ставляться разом, з інтервалом від трьох до п’яти секунд.
Запитання 7. «Я помітив Вашу реакцію на це запитання під час його обговорення. Мені здається, що ця тема Вас дуже хвилює?» Запитання цілком є певним натяком.
Відповіді
А. Правдива — гнівна реакція, бо цей натяк образливий.
Б. Нещира — через небезпеку, яку приховує необережне висловлювання у відповідь на запитання, в опитуваного може візуально спостерігатись напруження.
Запитання 8. «Ви це зробили?»
Відповіді
А. Правдива — у невинного вона може проявитися у вкрай емоційній формі (наскільки це дозволяє виховання).
Б. Нещира — причетний ледве контролює реакції і нормалізує свій стан.
Запитання 9. «Можливо, Ви поводитеся і реагуєте так тому, що в минулому зробили щось подібне?.. Розкажіть про це». Запитання, яке відкриває причетному вихід із безпорадного становища.
Відповіді
А. Правдива — непричетна особа не оцінить «допомогу» і буде наполегливо заперечувати свою вину.
Б. Нещира — причетний, найімовірніше, скористається наданою йому можливістю відвести від себе підозри в цьому злочині (події) розповіддю про нібито такий, що мав місце в минулому. Причому явна вигадка, напевно, міститиме елементи досліджуваної події.
Запитання 10. «Чи хотіли б Ви пройти випробування на поліграфі[28]?»
Відповіді
А. Правдива — непричетний схильний сказати впевнено: «так» чи «ні».
Б. Нещира — більшість винних осіб відповідають: «так, але.» і наводять різні обмовки.
Запитання 11. «Як Ви думаєте, який би у Вас був результат при проведенні випробування на поліграфі?» Запитання, яке з’ясовує ступінь переконаності опитуваної особи у своїй невинності.
Відповіді
А. Правдива — непричетні переконані у позитивних для них результатах.
Б. Нещира — причетні особи також можуть висловити таке переконання, але допускають можливість помилки.
Наприкінці бесіди-опитування слід осмислити результати, за необхідності переглянути чи прослухати записи, зроблені за допомогою аудіо- чи відеотехніки. У підсумку юридичний працівник може схилитися до переконання, що результати опитування характеризують цю людину як обґрунтовано підозрювану. Якщо ж висновки не визначені, то слід використовувати інші методи.
Додаток 7
Рекомендації для подолання психологічного бар'єра у спілкуванні захисника і підзахисного
1. При спілкуванні захисникові необхідно враховувати внутрішній стан підзахисного, а також той факт, що він сам постійно вивчається підзахисним.
2. Захисник повинен пам’ятати, що вся інформація, котра надходить від нього, оцінюється підзахисним украй негативно, скептично. На оцінку впливає його психічний стан, викликаний стресовою і фруструючою ситуацією.
3. Ставлення підзахисного до захисника визначається більше почуттями, ніж розумом. Тому при першій зустрічі необхідно підготувати перші фрази і дії, що викликали б у підзахисного позитивні емоції.
4. Захисникові варто бути гранично відвертим не тільки з підзахисним, а й із самим собою. Будь-яка недовіра, фальш, допущені з обох боків, зводять нанівець усі зусилля щодо досягнення взаємної згоди і призводять, як правило, до негативного результату.
5. Підзахисному варто роз’яснити, що захист можливий тоді, коли між адвокатом і підзахисним будуть виключені взаємні підозри і недовіра.
6. Установленню контакту з підзахисним сприяє ретельний аналіз адвокатом особистості підзахисного і вибір найефективніших у конкретному випадку психологічних прийомів впливу.
7. Надалі, у ході захисту, адвокатові необхідно виявляти максимальну толерантність, коректність, тактовність і витримку в спілкуванні з підзахисним.
Додаток 8
Засоби вираження юристом психолого-педагогічного такту в спілкуванні з людьми
1. Не давити своїм авторитетом активність співрозмовника.
2. Виявляти принциповість і твердість у проведенні своєї лінії без приниження партнера по спілкуванню.
3. Висловлювати зауваження, заперечення і роз’яснювати юридичні норми без вияву пихатості і нав’язливого моралізування.
28
28 — Поліграф (детектор брехні) — комбінований технічний пристрій, який дозволяє фіксувати психічні і психофізіологічні функції людини і їхню зміну під дією різних впливів.