Третя світова: Битва за Україну
- Автор: Фельштинский Юрий Георгиевич, Станчев Михаил
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Наш Формат
- Жанр: Историческая проза
Электронная книга - «Третя світова: Битва за Україну». Краткое содержание книги:
На всіх російських каналах йде війна. Якщо нічого не знати про події у світі та судити про все лише з російського телебачення, то виходить, що існує така мерзотна Україна, де править хунта, а самозваний уряд цієї бридкої країни знущається над пригнобленим російським населенням. Є ще одна країна, Америка та якесь дивне співтовариство ЄС, які хоч й не такі бридкі, як Україна, але також мерзенні й підлі. Вони весь час шкодять добрій та покірливій Росії — сусідній державі, в якої душа болить і за росіян, які живуть в Україні, і за недбалих дурних українців, які опинилися під владою хунти й «фашистів», іменованих то «бандерівцями», то «бендерівцями». Ці українці (яких Росія ще й підгодовує мільярдами доларів щороку) ніяк не хочуть зрозуміти, що їм краще лягти під Росію й забути про незалежність. Це звучить російською 24 години на добу, 7 днів на тиждень в ефірі каналу новин «Росія 24». А паралельно Russian TV (для конспірації званий RT, щоб одразу не зрозуміли, що це російський канал) говорить ще й англійською на весь світ.
Дивно, що на відміну від 1938–1939 років, всі все розуміють. Президент Обама, якого багато хто критикує за нерішучість та м’якість, європейські лідери, що вічно намагаються уникнути економічних негараздів у своїх країнах, добре розуміють, що ведеться нічим не прикрита агресія Росії проти сусідньої слабкої держави, схожа, як дві краплі води, на гітлерівські та сталінські операції 1938-1940-х років. Всі розуміють, що «повстання» на сході України організувала Росія. Світове співтовариство ніколи не визнає дрібне шахрайство з Кримом. Навіть у питанні анексії Криму Росію не підтримала жодна країна. А окупацію Східної України — й поготів. Розуміння в США та Європі абсолютне: йдеться не про Україну, проблема не в тому, хороша Україна чи погана, корумпований там уряд чи ні, чи хотів Крим стати складовою частиною Росії, чи, може, хотів залишитись у складі України. Проблема — в Росії та в її теперішньому керівництві. Всі претензії висуватимуть лише Росії.
І у Першій світовій війні, і в Другій, сторона, яка йшла в наступ, розраховувала, що жертва здасться і, власне, війни не буде. У 1914 році так вважала Австро-Угорщина, бажаючи помститися Сербії за вбивство ерцгерцога. У 1939 році такої ж думки дотримувалася Німеччина, обтяжена ідеєю об'єднання всіх етнічних німців у межах єдиної держави. Сьогодні так вважають полковник ФСБ Путін, генерали ФСБ Сергій і Віктор Іванови та всі інші особи в погонах, які опинилися при владі в Росії й придумали об'єднати в межах нової імперії весь «руський мір». Заради нього затівається нова світова війна: щоби планета усвідомила велич Росії, як колись Європа мала усвідомити велич Німеччини, а Азія й Америка — велич Японії.
Декілька місяців у Європі, США та Росії про війну говорять як про щось абсолютно буденне, недбало згадуючи ще й про наявність ядерної зброї — заради «руського міра», якого не існувало та не існує, бо найбільше росіян в Росії знищили самі ж росіяни. З 1917 року, коли до влади прийшли більшовики, кількість жертв режиму перевищувала десятки мільйонів. У 2014 року росіяни знову підійшли до краю безодні. Їх знову відправляють на війну збожеволілі правителі. Тільки сьогодні це не Ленін і Сталін, і навіть не Брежнєв, а група полковників та генералів КДБ-ФСБ, що захопили Росію шляхом хитрої багатоходової операції.
Розділ 15
Чи хочуть війни росіяни?
Узагальнення завжди ризиковані. Однак без узагальнень у цій книзі неможливо обійтися. Чи хочуть росіяни війни? З обмовкою, що не всі росіяни хочуть війни і що багато росіян не хочуть війни, можна зробити висновок, що до 2014 року у Росії утворилася ситуація, коли більшість росіян погодились підтримувати свій уряд, що став на шлях великої війни. Росіянам (в більшості) несподівано для Європи, та навіть для себе особисто, закортіло, щоб їх боялись — як завжди боялись радянських солдат у Європі.