Перетинаючи кордони
- Автор:
- Серия: Доля короля #1
- Язык: украинский
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Перетинаючи кордони». Краткое содержание книги:
Від автора.
Якщо волею випадку вас перенесе в чарівний інший світ, де мешкають благородні королі, відважні лицарі і могутні маги, не варто думати, що ви потрапили в казку. Позбувшись, як вам здається, усіх старих проблем, ви негайно наживете нові. Коли вже у вас в минулому житті все було не як у людей, то чому ж тепер щось має змінитися? У милому казковому королівстві цих самих проблем - тільки вирішувати встигай, а пригоди самі знаходять тих, хто лінується їх шукати.
- Ольга з ними вже зустрічалася, - пробурчав Елмар. - З Каміллою. Ти бажаєш, щоб вони продовжили знайомство?
Король злегка зам'явся, потім вирішив:
- Я думаю, все, що Камілла може про мене сказати, вміститься в одному реченні, яке вона вже напевно видала. Так що гірше не буде. Їдь, Ольго, привітайся зі знайомими і познайомся з іншими. Вони, звичайно, курви, але в своєму жіночому суспільстві ви як-небудь розберетеся.
Ольга зітхнула, кивнула і слухняно попрямувала до групи панянок, що гарцювали трохи в стороні від решти процесії.
- Шелларе, навіщо ти її до них пустив? - запитав Елмар, рушаючи з місця і озираючись в слід Ользі. - Уявляєш, чого вона від них наслухається? Тобі хочеться завтра їй доводити, що ти не трахаєшся з Жаком?
- Чому доводити? - здивувався король. - Я все-таки сподіваюся, що вона повірить мені на слово. А коли це вона встигла познайомитися з Каміллою?
- В твій день народження. Вона зайшла в якусь кондитерську, поки я шукав екіпаж, а там сиділи Камілла, Доріана та Аліса. Правда, Аліса швидко змилася, зате Камілла з Ольгою поділилася враженнями щодо ... як це Ольга висловилася?.. щодо апаратів декількох видних осіб королівства. Можеш не червоніти, тебе вона похвалила, зате мене охаяла, поставивши і позаду тебе, і навіть позаду Лавріса. А знаєш, як Ольга Каміллу прозвала? Нахилися, на вухо скажу...
Король злегка змінився в обличчі і стурбовано запитав:
- Вона з нею і про це розмовляла?
- Який ти здогадливий! На щастя, Ольга просто бачила, як Камілла ґвалтувала тістечко. Але ніхто не гарантує, що сьогодні вони не обговорять те, що тебе так бентежить. Камілла тільки про це і здатна говорити, а Ольга, як ти сам помітив, жахливо допитлива.
- Ну і біс з ними, - в серцях вилаявся король. - Негоже соромитися говорити про те, що, не соромлячись, робиш. Мені донесли, що наші жінки чомусь вирішили, ніби у мене з Ольгою роман, ніби я з нею зраджую свою офіційну фаворитку і взагалі маю намір з переселенкою одружитися. Тому я і звів їх разом, щоб ці дурепи зрозуміли, що нічого подібного не відбувається. Нехай залишать Ольгу в спокої, а то деякі з ревнощів здатні на всякі капості... До речі, Каміллу я досі не вигнав тільки за те, що вона нічим подібним не страждає. Займається мовчки улюбленою справою і не лізе ні в які інтриги.
- Нічого собі «мовчки»! - пирхнув Елмар . - Шелларе, а у тебе дійсно... національна гордість?
- Показати? - поцікавився король. - Або виміряти лінійкою і повідомити тобі точні розміри? Камілла таким чином намагається мені полестити, тому як на інше у неї мізків не вистачає. Зробила з мене монстра якогось, всі тільки й мріють подивитися своїми очима, що ж там у його величності за диво... Ось і ти туди ж. Адже ми з тобою в юності до одних і тих же повій ходили разом, можна подумати, ти сам не знаєш, що у мене і яке.
- Ну, мало лі... - зніяковів принц-бастард. - А раптом над тобою поворожили, всяко буває... До речі, Шелларе, як просуваються твої пошуки ідеальної дружини?
- Важко, - коротко відповів король. - Днями мав бесіду з колегою Луї, демони його принесли в гості без запрошення... Привіз мені трьох своїх дочок показати. Старшій сімнадцять, молодшій дванадцять. Як гадаєш, є у цієї людини мізки? Мало того, він ще пообіцяв прислати симпатичних хлопчиків, якщо я одружуся з якоюсь з його сопливих принцес.
Елмар беззвучно затрясся в сідлі:
- А він був тверезий?
- Ти бачив хоч раз Луї тверезим? Більш того, коли цей кретин упився до потрібної кондиції і заснув, до мене в кабінет примчала її величність королева Агнеса і вчинила допит з пристрастю, до чого ми з її дегенератом-чоловіком домовилися. Довелося спочатку переконувати її, що я не поміняв сексуальну орієнтацію, потім пояснювати, що її малолітні наречені потрібні мені як зайцеві бубон, а потім ще довго відмовлятися від наполегливої пропозиції отруїти придурка Луї, одружитися з нею і об'єднати королівства.
- Як чудово! - захопився Елмар. – Як весело, виявляється, бути королем!
- Тобі смішно... Я, звичайно, розумію Агнесу: проживши двадцять років з алкоголіком-збоченцем, мимоволі почнеш думати про людей що завгодно... Сподіваюся, Луї не внадиться ходити до мене в гості регулярно... А то він мене коли-небудь так дістане, що я його впущу потихеньку з якихось сходів.
- А інші королі тобі дочок дивитися не привозять? - поцікавився Елмар.
- З кузеном Елвісом я свого часу поговорив на цю тему, пояснив йому, що одружуватися зі власними племінницями, нехай навіть двоюрідними, недобре, і він мене чудово зрозумів і схвалив. У Зиновія дочок більше немає, а старша внучка вже заручена... До того ж обидві його внучки, як мені здається, пішли характером в матінку, здалися мені такі дружини! Та й відносини у нас з Зиновієм досі прохолодні.