Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Другие приключения » Джеррі-Островик
Джеррі-Островик - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Джеррі-Островик

Электронная книга - «Джеррі-Островик». Краткое содержание книги:

Романи «Джеррі-островик» і «Майкл, брат Джеррі» розповідають про неймовірні пригоди ірландських тер'єрів Джері і Майкла, про їх шляхетність, вірність, безстрашність у самих складних, а часом й трагічних, ситуаціях. Життя цих собак нікого не залишає байдужим. Величезна кількість людей в усьому світі під враженням цих унікальних творів завели собі чотириногих друзів і назвали їх Майклами і Джеррі на честь героїв Джека Лондона.
1 ... 116 117 118 119 120 121 122 123 124 ... 182
Перейти на страницу:

Дег Доутрі, опинившись у місті, на свої скромні заощадження найняв дві недорогі кімнатки для себе й усіх своїх опіканців, тобто Чарлза Стоу Грінліфа, Квека, Майкла і, звісно, Кокі. Одначе недовго він дозволяв Старому Морякові жити разом з ними.

— Таке діло нікуди не годиться, сер, — сказав вія, — Нам потрібні люди з грішми, треба їх заманити, ось ви й починайте їх заманювати. Сьогодні ж таки купіть собі зо дві валізи, візьміть таксі й під'їдьте до парадних дверей готелю «Бронкс», як чоловік з тугим гаманцем. Це готель вельми пристойний, але не з-так і дорогий, якщо вестися розважно. Невеличкий номер, вікнами в двір, без столування, звісно, — тоді можна буде ощадити на харчах.

— Але ж я не маю ні цента, стюарде, — відказав Старий Моряк.

— Не турбуйтеся, сер, я вам поможу, скільки моя сила.

— Любий мій, таж ви знаєте, що я старий шахрай. Я не можу грабувати вас, як когось. Ви… ну, ви ж мій друг, хіба не розумієте?

— Чом ні. Розумію й дуже вдячний вам за таке слово, сер. Але ж того й я хочу вам помогти. А як ви спіймаєте на гачок нову компанію шукачів скарбу та як судно буде вже готове, візьміть мене на нього за стюарда — з Квеком, з Кілені-боєм, з усією родиною. Ви мене всиновили, і тепер я ваш дорослий син, тож будьте ласкаві слухатись мене. «Бронкс» якраз підходящий для вас готель — сама назва яка, скажіть? Дух той, що треба. Людей переконуватимуть не так ваші балачки, як сам готель. Знаєте, коли ви патякатимете про скарб, розсівшись у великому шкіряному кріслі, з чвертьдоларовою сигарою в зубах та з келихом двадцятицентового питва на столику перед собою, то це вже пахне скарбом. Вам і віритимуть. Тож ходімо купляти вам валізи, сер, не барімося.

І Старий Моряк солідно під'їхав до готелю «Бронкс» у таксі, старомодним письмом записався в книзі реєстрації пожильців як Чарлз Стоу Грінліф і знову розпочав діяльність, що вже стільки років рятувала його від притулку для вбогих. А Дег Доутрі заходився шукати собі роботи. Так було конче потрібно, бо він тепер мусив добре трусити грішми. Адже йому доводилось годувати цілу родину — Квека, Майкла й Кокі; а ще дорожче коштувало утримувати в першорядному готелі Старого Моряка. Та й шести-квартова спрага давалася взнаки.

А тим часом настала промислова криза. В Сан-Франціско панувало таке безробіття, якого там ще не знали. На кожне вакантне місце суднового стюарда знаходилося по троє претендентів. Сталої роботи Доутрі знайти не щастило, а випадкові заробітки не покривали всіх щоденних витрат. Він уже ходив і на земляні роботи, що влаштовував муніципалітет для нужденних; але там нікого не держали довше як три дні, бо забагато було людей, які потребували бодай такої запомоги.

Доутрі послав би працювати й Квека, та це було неможливо. Папуас зроду не бував у великому місті, він тільки бачив Сідней з пароплавної палуби. Він не знав у світі нічого, крім пароплавів, далеких південноморських островів та свого рідного острова Короля Вільгельма в Меланезії. Отож Квек увесь час сидів у їхніх двох кімнатках, куховарив для пана, робив хатню роботу та глядів Майкла й Кокі. А Майкл, звиклий до волі й на палубах суден, і на коралових узбережжях та плантаціях, почувався наче у в'язниці.

Правда, вечорами стюард виводив його погуляти, а часом брав із собою й Квека, що плентався позаду. Майклові дуже докучала безліч двоногих богів на людних міських хідниках, і ті боги багато втратили на ціні для нього. Зате його власний бог і володар, Стюард, став йому ще дорожчий. Серед стількох богів Майкл губився, а тому, дужче ніж будь-коли, бачив у Стюардові надійний захист від знегод і небезпек, своє Авраамове лоно.

«Стережися, щоб не наступили на ногу», — таке найперше гасло міського життя в двадцятому сторіччі. І Майкл засвоїв його дуже швидко й навчився оберігати свої лапи серед тисяч узутих у черевики людських ніг, що завжди кудись поспішали, нітрохи не зважаючи на скромного чотириногого пішохідця, ірландського тер'єра.

1 ... 116 117 118 119 120 121 122 123 124 ... 182
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)