Новітнє вчення про тлумачення правових актів
- Автор: Коллектив авторів
- Год: 2013
- Язык: украинский
- Год: Право
- ISBN: 978-966-458-424-8
- Жанр: право
Электронная книга - «Новітнє вчення про тлумачення правових актів». Краткое содержание книги:
5. Наявність у змісті принципів права нормативного регулятора і декларації не означає, що декларація є простим побажанням конституцієдавця чи законодавця. Декларація надає принципам динамічного характеру. З часом, у міру змін у суспільних відносинах декларація перетворюється в нормативний регулятор.
§ 54. Колізії між загальними правовими нормами, при формулюванні яких використано слова «лише», «тільки», «виключно», «не інакше як», і спеціальними правовими нормами
Використання правотворчими органами слів «лише», «тільки», «виключно», «не інакше як», що надають нормативному тексту категоричності, не виключає переважного застосування спеціальної норми, що суперечить правовим нормам, при формулюванні яких використані зазначені слова. Але наявність зазначених слів у положеннях актів законодавства, прийнятих пізніше, виключає застосування спеціальних правових норм того ж ієрархічного рівня, що встановлені раніше прийнятими актами законодавства того ж ієрархічного рівня.
1. Відповідно до частини першої ст. 40 КЗпП «трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках...», передбачених цією статтею. Але тут же у ст. 41 КЗпП законодавець встановлює додаткові, не передбачені ст. 40 КЗпП, підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов. Не виникає будь-яких сумнівів, що наведене вище положення ст. 40 КЗпП, до формулювання якого включене слово «лише», не виключає застосування ст. 41 КЗпП.
Частина друга ст. 66 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» передбачає можливість за наявності встановлених підстав анулювання допуску до роботи на ядерних установках з ядерними матеріалами і об’єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання. Але при цьому текстуально не закріплюється правова норма, яка б давала власнику або уповноваженому ним органу право на розірвання трудового договору за своєю ініціативою у зв'язку з анулюванням допуску. У частині другій ст. 66 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» також текстуально закріплюється лише правова норма, згідно якої «звільнення осіб, яким допуск анулюється, здійснюється без попередньої згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника)». Звідси випливає і за допомогою висновку від наступного правового явища (права власника або уповноваженого ним органу звільнити працівника, допуск якого до роботи анульовано, без згоди виборного органу первинної профспілкової організації чи профспілкового представника) до попереднього виявляється правова норма, згідно якої власник або уповноважений ним орган має право за своєю ініціативою розірвати трудовий договір з працівником, допуск якого до відповідної роботи анульовано. Ця спеціальна правова норма, що текстуально у названому вище Законі не закріплена, а закріплена лише логічно, підлягає переважному застосуванню перед загальною правовою нормою, яка текстуально закріплена в частині першій ст. 40 КЗпП і яка допускає розірвання трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу «лише» у випадках, передбачених цією статтею. Наявність слова «лише» у частині першій ст. 40 КЗпП не перешкоджає переважному застосуванню спеціальної норми, що логічно закріплена у частині другій ст. 66 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», і виявляється при тлумаченні за допомогою висновку від наступного правового явища до попереднього.
Оригінальна ситуація склалась би, якби при прийнятті Трудового кодексу було встановлено, що розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця допускається «тільки» у випадках, передбачених цим Кодексом, при тому, що Кодексом не буде передбачено право роботодавця на розірвання трудового договору у разі анулювання допуску до роботи на ядерних установках тощо. Тоді відповідне положення Трудового кодексу буде застосовуватись переважно перед Законом «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».