Відьомські війни
- Автор: Зайченко Вита
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- ISBN: 978-1-387-72377-5
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Відьомські війни». Краткое содержание книги:
Отож мама, зараз сповнена чарівності і шарму. В неї довге біляве волосся, натурального кольору. І головна особливість за допомогою якої їй вдалось причарувати батька — зелені очі. Спускаючись до нас, вона здивовано глянула у мій бік. Ніхто ж не очікував на моє повернення.
Мама підійшла і з радістю та полегшенням обійняла мене. Від неї віяв легкий аромат парфумів нотки цитрусів, кориці, бергамоту. Напевно похід в ресторан, заплановано більше, ніж на дві персони. Радість від мого повернення осяяла обличчя мами. Це додало їй ще більшої привабливості.
Аманда, продовжувала посміхатись, від неї можна очікувати буд-якої несподіванки.
— Не хочу порушувати ідилію, та дехто не знайшов реліквії.
Вона сказала про реліквію ніби найважливішу річ у світі. В дверях почувся стукіт, я відчула знайому енергетику. Тато і Стівен якраз вчасно з’явилась на порозі. Обидва одягнуті в нові чорні смокінги, та з вишуканими букетами червоних для мами, і темно рожевих для Аманди, троянд. Спочатку чоловіки не помічали мене. Обидва з захопленням дивились на власних дружин. Я ж стояла поруч мами і вперше за багато років проживання під цим дахом відчула себе зайвою. Я сумувала весь час за домом. Стінами з таким знайомим кольором, просякнутими спогадами нашого з Амандою дитинства. Килимом, меблями, навіть маленьким дрібничкам, що нагадували б мені про домівку. Важко передати сум за батьками, сестрою, Дон і Стівеном. Навіть Дзвіночок, яка часто заважала варити усілякі зілля своїми пустощами, постійно була в моїх думках. Повернувшись додому, я помічаю своїх рідних таких радісних. Вони замість того щоб сумувати продовжували жити власним життям, ніби нічого не сталося. Ніби вони 2 місяці тому не випровадили мене у невідомий та далекий Пінс. Такі думки заполонили мою голову. Я не хотіла так думати, але чомусь думала.
Батько разом зі Стівеном підійшов і обійняв мене. Тато чомусь дуже радів, напевно подумав, що я знайшла реліквію. Стівен навпаки привітав.
— Не сподівався побачити тебе так скоро, ти впоралась із завданням дуже блискавично.
Аманда ж підійшла до чоловіка, і прошепотіла щось йому на вухо. Він одразу ж з розумінням глянув на мене.
— Чому твій пошук завершився невдачею? — перепитала мама.
Відповісти на запитання означає пригадати усі події, що сталися зі мною у Пінсі. Я намагалася скоротити розповідь. Передати основні події дуже чітко. Спочатку довелось згадати приїзд містера Барнерсома, його неймовірну зацікавленість в купівлі маєтку. Потім Лорейн і кав’ярню, кафе, міні-пекарню. Згадати ніч нападу банди, виклик привидів. Знайомство з Клер та Нейтаном, її безмежну закоханість у хлопця. Хотілось розповісти про пані Кемс, Саманту. Ці дві жінки зацікавлять будь-кого своїм життєвим шляхом. Довелось пропустити їхні історії, і якомога більше звернути увагу на особистість Клер. З моїх слів Клер здавалась усім неймовірною. Приваблива, струнка темношкіра дівчина мого віку. З довгим шовковистим волоссям. Зазвичай волосся розпушене і без жодної зачіски. Легкий макіяж підкреслює здоровий вигляд обличчя, без косметичних недоліків. Походить з давнього заможного відьомського роду. Сама мешкає у власному розкішному маєтку Рейнольдс. Усі родичі дівчини померли. Принаймні найближчі батьки і бабуся. В неї є опікун, і чоловік не надто контролює свою підопічну. Нейт прозвучав лише раз на початку розповіді. Його я намагалась оминути. Моїми очима Клер видалася дуже потужною і сильною відьмою з темним напрямком магії.
Аманада відразу засумнівалась у силі Клер, і щось почала шепотіти Стівену на вухо. Такий жест роздратував мене. Зараз моя родина вся у святковому одязі сидить у вітальні, спокійнісінько слухає неприємну історію моєї можливої смерті. Сестричка як завжди бере почуте під сумнів, і коментує усе разом зі Стівеном.
Я ж намагаючись зберігати байдужість, тому продовжую розповідати. Пропускаю першу зустріч у кафе, конфлікт із-за Нейта, переходжу відразу до чаювання в маєтку Рейнольдс. Необхідно передати побільше деталей. Незвичний аромат зілля із дзвіночка, його новий смак. Те як зілля почало діяти, спричиняючи невеличкі незручності і так до поступової втрати свідомості. Хвилювання заполонило моє тіло, кожний звук здавався тоді рятівним. Він ніби доводив, що я ще жива. Темрява почала проникати у підсвідомість. Світ водночас зник і разом з ним будь-яка надія на повернення.
Під час розповіді я намагалась спостерігати за рідними. Пригадати найстрашніші години власного життя дуже важкувато. Мама суворо стримувала будь-які емоції. Важко щось сказати про неї. Вона виглядала, як незнайомка, яку змусили послухати моторошну історію. Мій батько стримував гнів, і безпорадність. Він явно хотів захистити свою маленьку Меган від такого розвитку подій. Аманда ж нічого не говорила. І це вже хороший знак. Нарешті вона припинила шепотіти Стівену усілякі «важливі думки».
Натомість я недооцінювала її проникливість. З моїх слів можна подумати, ніби Клер напала на відьму, що володіє іншим напрямком магії. Ось основна причина такого вчинку. Аманді ж розбіжність у напрямках магії здалось замало.
— Скажи будь-ласка, чому ти так розлютила цю Кейт?
Мабуть за інших, умов я не відповідала сестрі. Як би ми були з нею віч-на-віч я все одно б приховала правду, ось тільки зараз на мене очікувально дивиться уся родина. Напевно, вони мають право знати усе.
— Кейт вважає, ніби я хочу відбити у неї хлопця.
— Сестричко, не очікувала такого від тебе!
Тільки таких зауважень мені не вистачало. Нічого подібного.
— Я нікого не відбивала. У Клер манія на рахунок Нейтана і все. Здається, про це знав увесь Пінс, окрім мене.
Обговорення історії не зайняло багато часу. Батько прийнявся опікувати мене, і вирішив що надалі такої небезпеки необхідно уникати. Мама ж навпаки оточила своєю турботою. Мабуть вирішила пом’якшити гострі кути між нами, створені після останньої зустрічі. Я залишилась у вітальні з татом, решта метушливо кудись поділась. Мама відпустила Стівена і Аманду в ресторан. Їх допомога в цей момент зайва. З одного боку таке рішення дуже потішило мене. Аманда не буде коментувати пошук реліквії. З іншого Стівен єдиний хто розуміється на темній магії. Клер використала зілля дзвіночок таким чином, що світлий напрямок магії навряд чи зможе застосувати. Розчарування від неможливості поговорити зі Стівеном заполонило мене, створивши пригнічений настрій. Хоча зізнаюсь настрій і так не супер. Аманда доклала до цього руку. Здавалось 4 роки назад, наші з нею стосунки змінились. Вона отримала те що так давно хотіла — першість. Закінчила школу з відзнакою, знайшла реліквію, одружилась з красенем у 18 років, народила чудову дочку, у магічному плані стала сильнішою. Ні, я не заздрю своїй сестрі. Як так можна. Навпаки я раділа за неї. Після тріумфу у її житті, наші суперечки майже зійшли на нівець. Вона перемогла у змаганні, що створила сама. Звичайно часом, коли в неї не надто добрий гумор, можна почути декілька уїдливих слів. Але це буває так рідко, що я майже забула про нестерпний характер сестрички. Чому вона завелась тепер, незрозуміло. Можливо побоялась, що в очах батьків, я трішечки виросту завдяки пошуку реліквії. Нехай розслабиться і перестане жалити своїми словами, адже я з тріском провалила пошук, повернулась майже без багажу і так дрібничка ледь не померла. Відчуття, ніби я повернулась у конфліктне минуле, знову зіпсувало настрій. Поки мій батько щось розповідав, історії родини, її зв'язок і прості закляття здатні захистити від нападу. Розумію його, таким чином намагається захистити мене. Поки на кухні чутно якийсь гуркіт. Я ж невдячна, відмовляюсь слухати будь-які поради і насолоджуюсь безпекою дому. За останні місяці, я нарешті вдома. Тато ніжно обіймає мене, продовжуючи розповідати усілякі історії, зміст яких не дуже зрозумілий: захисні закляття, родинний зв'язок.