Відьомські війни
- Автор: Зайченко Вита
- Язык: украинский
- Год: Мультимедийное издательство Стрельбицкого
- ISBN: 978-1-387-72377-5
- Жанр: Любовно-фантастические романы
Электронная книга - «Відьомські війни». Краткое содержание книги:
В наші часи ситуація трішки змінилась. Відьми і відьмаки не живуть окремо від звичайних людей. Ми співіснуємо з ними. Наші стосунки засновані на рівності між тими хто володіє і тими хто не володіє магією. Тому нечесно використовувати магію для збагачення, це один із способів переваги над звичайними людьми. Ніхто не підозрює про існування магії, цей невеличкий факт необхідно тримати в секреті, задля збереження балансу у світі. Баланс річ складна, і потребує не аби яких зусиль. Отож, нині маєтки, розкішні будинки скоріше залишки минулого. Вони дісталися від предків, і такий спадок необхідно використовувати обережно. Магія зазвичай може призвести до непередбачуваних ситуацій, контролювати які не завжди можливо. Важливо пам’ятати про надмірне використання магії.
Що ж до маєтку, то напевно він дістався у спадок Клер. Йому десь років 150. Фасад будинку прикрашений гербом родини Рейнольдс (дерево і величезний ключ). Такий герб у світі магії свідчить про надзвичайну потужність, силу відьмаків. Дерево означає життя, ключ — владу. Володіти життям надзвичайно сильна магія. Герб не виказує яким чином володіти життям, тобто на напрямок магії (темний або світлий). На мою думку, все і так зрозуміло, світла магія жодним чином не посягне на життя. Влада необхідна темним відьмакам. Світла ж магія має інші методи встановлення власних законів, насамперед добро. Воно дійсно може змінити багато речей, вплинути на хід подій.
Наступним важливим атрибутом маєтку є сад. Він незвичний, за своєю формою нагадує більш регулярний стиль. Основною характерною особливістю за якою можна віднести саме до цього стилю є симетричність рослинних насаджень, відсутність великої кількості яскравих квіткових композицій та геометрично підстрижені дерева. Сад ніби не відрізняється від подібних штучних насаджень, окрім певних особливостей. Дерева розташовані в такому напрямку, що створюють малюнок у вигляді енергетичних символів: води, землі, вогню, повітря. Їх поєднання свідчить про величезну силу. також багато рослин, які не зустрічаються в книгах з білою магією. Нікандра фізаліосовидна, (використовується для контролю емоцій), мандрагора туркменська (снодійний засіб). Серед них навіть дзвіночок «Джміль». Назва цієї рослини не вказує на небезпечність, при створенні зілля. Вариво в складі якого компонент квітки є сильною отрутою, що викликає неприємні відчуття. У великій кількості може призвести до запаморочення. Смертельні випадки невідомі.
Щось сад не заспокоює, особливо коли він насичений рослинами необхідними для темної магії. Стає не по собі від думки на скільки я далека від усього цього. Так, я знаю деякі загальні поняття, з темної магії. Скоріше, як застереження від використання. Небезпечно використовувати закляття темної магії, якщо володієш білою. Закляття зазвичай виходить з під контролю. Або наступне застереження: відьма не може володіти обома видами магії, в жодному разі не використовуйте закляття протилежного напрямку магії, наслідки можуть бути неоднозначними. Не існує компромісу між темною і світлою магією.
Клер не звертала уваги на моє занепокоєння садом. Можливо, причина у відсутності яскравих емоцій. Всередині мене панував страх. Страх перед потужною силою, родинною історією і доволі незвичним місцем на територію якого я вступаю. Вона люб’язно погодилась провести невеличку екскурсію. Зазвичай, гостей в маєтку зустрічає служниця на ім’я Саманта. Жінка років 50. Дуже набожна, і скромна. Завжди одягається у відповідності власному світогляду. Суворі елементи класики без яскравих кольорів. Спідниця сірого кольору, в’язана кофтина і біла блуза. Саманта супроводжувала нас усюди, і зі усією стриманістю спостерігала за кожним жестом Клер.
Не скажу, що багато відкрила в маєтку Рейнольдс. Провести екскурсію означає показати більше, ніж частково сад, коридор, вітальню, кімнату для гостей. Напевно Клер вважає інакше. Дівчина запропонувала випити чаю в приватній обстановці. (Невже обстановка не приватна, коли в маєтку Рейнольдс майже нікого не має?) По дорозі у вітальню я встигала помітити велику кількість коштовних речей. Напевно містер Барнерсом з радістю погодився б продати маєток, з усіма його цінними речами.
Маєток в цілому побудований з каменя та дерева, і за архітектурним стилем його можна віднести до американського ренесансу. Велика кількість меблів відповідного відтінку, наявність шпалер. Певний баланс колон античності, та візерунків виконаних у суворому геометричному поєднанні нагадують в дечому орнамент саду. В кімнатах відчувається простір, зручність та практичність.
Архітектурний стиль вітальні відрізняється від решти кімнат. Жодних шпалер, усюди в меблях домінує червоний колір, на стінах також картини в орнаменті червоного. Є певна кількість колон та інших класичних елементів. Сама кімната нагадує чимось тронну залу знатної родини, величність і розкіш. Велика кількість цінностей, як атрибут влади.
Я незручно почуваюсь разом з Клер в цій кімнаті. Дівчина запропонувала мені сісти на канапу. Вона ж зайняла зручне величезне крісло. Між нами знаходиться невеличкий столик темно коричневий, з червонуватим відтінком. Оскільки чай готувався і Клер покинула вітальню з деяким вибаченням (їй неодмінно необхідно проконтролювати процес приготування чаю), я залишилась сама у вітальні. Мій погляд метався з одного предмета на інший, доки не зайшла Саманта. Жінка вирішила скласти компанію сирітці Меган. Розпитувати про моє життя служниця не стала. Навпаки її зацікавив той факт, що я також сирітка. Виявляється батьки Кейт померли коли дівчині виповнилось 14 років, нещасний випадок. Більших деталей я не почула. Велика втрата, вихованням неповнолітньої зайнялись інші родичі, контроль яких на саму дівчину недостатній. Клер завжди відрізнялась незалежним характером. Вона мала те, що хотіла і рідко приставала на вмовляння люблячих батьків. Бабуся дівчини померла невдовзі, після смерті батьків Кейт. Здається лише старенька могла контролювати нестримний характер дівчини. Зараз офіційний опікун могутньої відьми Джаред. Він з’являється декілька разів на місяць в маєтку, не більше. Опікуну дали зрозуміти власну непотрібність та небажаність постійної присутності. Насправді Саманта хотіла ще щось сказати мені, та не встигла з’явилась Клер, і дала знак про те, що чай готовий.
За мить на столі з’явився невеличкий чайник з фарфору. Синій орнамент на японській мові виблискував щойно предмету хтось торкався. Розібрати символи я не змогла, цією мовою не володію. Дві невеличкі чашки, цукорниця, срібляні ложечки, декілька серветок. Всі складові чаювання швиденько заповнили стіл. Доповненням стали шоколадні цукерки з кав’ярні та усілякі солодощі. Напевно виготовлені по спеціальному рецепту для особливої персони на ім’я Клер. Необхідно буде скуштувати вишукані десерти.
Поки я очікувала на момент, коли чай охолоне. Клер же спокійнісінько поклала цукор у власну чашку, вона також вирішила почекати.
Обстановку в кімнаті важко розібрати, потужна енергія від господині маєтку постійно пульсувала нестримним потоком, і не давала змого відчути настрій Кейт. Дівчина ж опустила руки на свою темно синю сукню з тонкого шовку. Вона обережно поправила волосся і ніби ненароком запитала: тобі подобається Нейт?
Я ледь не втратила дар мови. Що за запитання?
Звісно спокійно відповісти, я не можу. Я відразу розхвилювалась.
— Я його навіть не знаю.
— А я добре знаю. Я виросла з ним. Нейтан кохання мого життя. Я ладна зробити все для нього. Без нього моє існування марне.
Чи можна відповісти на таку заяву?
— Запевняю тебе, він мені байдужий. (Сподіваюсь, така відповідь задовольнить Кейт, мені не потрібен її хлопець).
— Знаєш, ми з Нейтом найкращі друзі. Після смерті моїх батьків і бабусі, він став найдорожчою людиною для мене. Кожного дня я проводжу поряд з ним якомога більше часу. Пінс доволі примітивне містечко і розваг тут майже не має. Найбільше задоволення доставляє мені відвідати кав’ярню, побачити метушню Лорейн, скуштувати смачні страви і в черговий раз відчути власну силу. Страх — потужна річ, і нехай кожний в місті знає, що злити Клер погана ідея.