![Гумор та сатира [збірка] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/6/7/5/1/gumor-ta-satira-zbirka-download.jpg)
Гумор та сатира [збірка]
- Автор: Таксюр Ян Ильич
- Язык: украинский
- Жанр: Прочее юмористическое
Электронная книга - «Гумор та сатира [збірка]». Краткое содержание книги:
Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали.
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.
Перейти на страницу:
Дума про Олімпіаду
«Під час урочистої церемонії в Сочі ганебно не розкрилося олімпійське кільце. Ця визначна подія викликала нечуване піднесення в серцях справжніх патріотів нашого телеканалу».
з репортажу «Найчесніших Новин»
Чого ми із кумом так раді?
(Від щастя палає лице)
На Путінській Олімпіяді
Заїло! Заїло кільце!
— Ти бачив? Заїло! Ти бачив? —
І плакав мій кум-побратим.
— О, як нам всміхнулась удача! —
І я заридав разом з ним.
Френди в соціальних мережах
Коменти нам шлють без кінця:
«Вітаємо! Горді безмежно!
Якби ще чотири кільця!»
А потім у купі збирались,
Гуділи мов мухи цеце:
«Ах, як москалі обісрались!»
І знов про кільце, про кільце.
І солодко було нам разом,
Бриніли усі відчуття,
І там, у глибинах екстазу,
Нам сенс відкривався життя!
Були ми — «ловителі гави»,
IQ мали нижче трави,
Тепер в нас з’явилася Справа —
Радіти від горя Москви.
Радіти, гудіти, триндіти:
«Зламалась Кремлівська Рука!»
А потім триндітимуть діти,
І так на роки, на віка!
Це ж Вічна Мета для країни,
Якої не знали раніш!
Від щастя всі чесні новини
Ставали чесніш і чесніш,
Піднялись освіта, культура,
І творчо творили митці,
І вчили народ наче гуру:
«Тепер наша віра — в Кільці.
Це наша ідея, основа,
Ми — діти Нового Отця…»
Минали літа. Поступово
Назвались ми — «Свідки Кільця».
І хоч на полях і городах
Лишились вовки та круки,
Всміхався голодний народик:
«Ідейно живем залюбки!»
А Бог, що створив Україну,
Дивився на наші міста,
На мертві сади, полонини,
І кликав, і кликав з Хреста.
Та ми очманіло, без тями,
Душею сліпі та криві,
У схрони збирались, як в храми,
Молитви шептали нові.
Молились — і кожнеє слово
Смерділо, мов тухле яйце —
Щоб здохли в Кремлі всі корови,
І щось про кільце, про кільце…
Якби ви знали, діячі
Якби ви знали, діячі,
Як нам набридли ваші пики.
І ви, з трибун дурноязикі,
І ви, кудлаті співачі,
Що десь волаєте до ночі,
Вже так намуляли нам очі,
Що ми б сховались залюбки,
Щоб день не бачить ваші рила.
Так ні ж, ви знову, як круки,
Усюди лізете без мила:
"Дивіться, ось ми, гарні ми,
Вам інших, людоньки, не треба!"
Втекти б до сонця, поля, неба
Від тої вашої юрми,
Що тхне горілкою та лаком.
Або гектарів двісті з гаком
Відгородити вам землі,
Щоб ви гасали там, за муром.
Ні, не як табір, все культурно,
Доляри, з їжею кулі
Кидать туди вам без упину.
Лише забудьте Україну.
її натомленій душі
Потрібен спокій, Божа ласка…
Отак я мрію. Знаю — казка.
Бо ви нахабні, як прищі —
Замажеш спереду вас трошки,
Почнете ззаду виникать.
Та й де узяти стільки грошей,
Щоб пельки вам позатикать?!!
Перейти на страницу: