Гумор та сатира [збірка]

Электронная книга - «Гумор та сатира [збірка]». Краткое содержание книги:

Я родился в Киеве. Отец рабочий, участник Великой Отечественной войны. Мать училась в Киевской консерватории, готовилась стать оперной певицей. Однако война и тяжёлая болезнь этому помешали.
После института служил в армии, потом преподавал историю, занимался самодеятельным театром. Сколько себя помню, всегда сочинял. Эта привычка сохранилась до сих пор. В 80-х и 90-х стал публиковать сатирические стихи, писать для эстрады, телевидения, анимации. Работал в газете.
Моё литературное имя Ян Таксюр. В Святом Крещении я — Иоанн. Крещение и приход к Православной вере считаю главным событием своей жизни. До того, как это произошло, долго блуждал среди духовных соблазнов своего поколения — от западных интеллектуальных игр до восточных «практик» и прочей ложной премудрости. Однако Бог очень милостив ко мне. Через падения и скорби я пришёл туда, где душа поняла: здесь мой дом.
У меня есть жена, дочь и сын. Вообще, я очень счастливый человек.

Перейти на страницу:

Сон у Межигір’ї, або кам’яний господар

Лупайте сю скалу!..

Іван Франко

Мені приснився дивний сон, Неначе Янукович Мов велетень із каменю стояв, А я, котрий віддав за нього голос, Тремчу під вітром як тендітний колос, А далі тисячі таких лохів, як я. Ми всі, сини мільйонного народу, В «покращення» повірили на мить, А він бісовській зграї дав Свободу. Фашистська повінь! Блазні та уроди! І велетень не хоче їх спинить. Бо в мозок кам’яний чи у свідомість, може, Ідея увійшла, зловивши на гачок — Що той Червоноокий допоможе, Що фюрера зі Львова переможе І у господарі піде на другий строк. І раптом блискавка! І грім, і голос справжній Від хмар почувсь, і все аж загуло: — Лупайте мозок цей, уперті та відважні! Бо брешуть же технологи продажні! Кричіть про те в гранітнеє чоло! І ми до велетня підняли в небо руки, І кожен став як срібная труба. — Згадай! — кричали ми, — дітей нещасних муки, Що катували їх бандерівські падлюки, Якщо не спиниш тих «свободівських онуків», На дім твій, на синів впаде навік ганьба! — Поглянь! — кричали ми, на рейтинги убогі! Програєш Сєні чи Боксеру все одно, Абрам Семенович, що ходить в синагогу, І той на виборах прокинуть має змогу, Коротше, с фюрером ідея — то лайно! — Дивись! — кричали ми, — на Півдні та на Сході Живе народ твій (не «електорат»). І хоч кидав його ти і розводив, Якщо нацистам скажеш твердо «Годі!», Як серце оживе його заводів, Він знов підтримає, як виборець і брат. І тут, немов тягар чи тяжка ноша Неначе похитнула монумент, І він сказав згори: «А як же гроші? Сім’я, маєток, в банку трохи коштів?» І сумно позіхнув наш президент. А ми йому усі заспівчували, І кожен прикусив собі язик. Це нам достатньо хліба, там, чи сала, А от йому потрібно ще чимало, Бо він же, бідний, вже до того звик! І тут я виступив, хоч до промов не майстер, Та всі оратори принишкли в мить оту: — Ви ж православний, згадайте Боже Царство, Там — прах усе «міжгірське господарство». Що скажете ви Господу Христу?» Мовчав Господар, як могутня скеля, А всі навкруг збудились до межі: — До чого вже той Бог? Та що він меле? Нам вигадки до лампочки на стелі, Хто має щось конкретне — той кажи! І знизу, з гущі пролунало слово: — Як будуть ще п’ять президентських літ, Прийдуть нові і гроші, і обнови. І він всміхнувся ледь! А потім знову! І нам на голови посипався граніт. Та хмара темная закрила хмарочоси, І місце, де той велетень стояв. А ми гадали і гадаєм досі, Він, справді, посміхнувсь чи нам здалося? І я, і тисячі таких лохів, як я…

Перейти на страницу:

Сюжет

Атмосфера

Главный герой

Общее впечатление

Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)

Не работает?