Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання

1) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на однакові строки і з однаковими відсотками відрахувань із заробітку вони є рівними за своєю суворістю. Тому у цих випадках складаються між собою лише строки покарання, а відсотки відрахувань із заробітку залишаються однаковими і незмінними для кожної частини складеного строку покарання. Якщо ж за тих самих умов виправні роботи призначені у максимальних строках за обидва злочини (два роки), то поглинаються як строки покарань, так й розміри відрахувань із заробітку.

2) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на однакові строки, але з різними відсотками відрахувань із заробітку, більш суворим слід визнавати покарання, яке поєднане з більш значним розміром відрахувань, бо саме у цих випадках порівняльна суворість покарань визначається, виходячи не з їх строків (бо вони однакові), а із розмірів відрахувань, встановлених судом. Тому у таких випадках можливе як складання, так і поглинення однакових за строками покарань. Однак при поглиненні строків покарань відрахування із заробітку мають дорівнювати більш значному його відсотку, встановленому за один зі злочинів. Інакше кажучи, у такій ситуації здійснюється поглинення як строків покарань, так й відрахувань із заробітку. Якщо ж застосовується принцип складання, то кожній частині складених строків виправних робіт відповідає і свій відсоток відрахувань із заробітку.

3) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на різні строки, але з однаковими відсотками відрахувань, більш суворим має визнаватися покарання, яке призначається на більш тривалий строк, бо порівняльна суворість покарань у цих випадках визначається, виходячи з «головного» карального елементу строкового покарання — його строку. Тому при застосуванні у такій ситуації принципу поглинення, останнє здійснюється як стосовно строків покарань, так і відсотків відрахувань із заробітку. Якщо ж застосовується принцип складання, то останнє здійснюється лише стосовно строків покарань, а відсотки відрахувань залишаються незмінними для кожної частини строку остаточно складеного покарання.

4) У разі призначення за декілька злочинів виправних робіт на різні строки і з різними відсотками відрахувань із заробітку в основу визначення того, яке з цих покарань є більш, а яке менш суворим, повинен, на наш погляд, бути покладений також строк покарання[424]. Таке рішення пояснюється наступними міркуваннями.

По-перше, слід виходити з того, що саме строк покарання є тим, так би мовити, «головним» каральним елементом, який визначає сутність будь-якого строкового виду покарання.

По-друге, необхідно мати на увазі, що відбування виправних робіт пов’язане не тільки з відрахуваннями із заробітку, а містить в собі і цілий ряд інших правообмежень, яких зазнає засуджений на протязі встановленого вироком строку покарання і суворість яких знаходяться тим самим у прямій залежності від тривалості цього строку (статті 41, 42, 46 КВК).