Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська
- Автор: Бура Дар’я, Красовицький Олександр
- Год: 2021
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-9500-8
- Жанр: Роман, новелла
Электронная книга - «Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська». Краткое содержание книги:
Сухі інформаційні рядки зведень проілюстровані свідченнями безпосередніх учасників подій, процитованих з книг-хронік, що вийшли раніше у видавництві «Фоліо». Долучені спогади про загиблих українських вояків, що захищали нашу землю в перші дні, тижні, місяці й роки російсько-української війни, про новітніх героїв, хто заплатив найдорожчу ціну за спокій і добробут українців.
Ця книга — нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, і не можна забувати про тих, хто зі зброєю в руках фактично захищає благополуччя Європи.
Перший том «Від Майдану до Іловайська» тритомника «Хроніка війни. 2014—2020» охоплює період з кінця лютого 2014 року до перших днів вересня 2014 року.
13 липня 2014 року відбувся перший прорив до заблокованого зі всіх боків летовища. Колона складалася з двох рейдових загонів. До складу першого загону входили 1-ша рота 1-го батальйону 80 ОАЕМБр, підрозділи 1 ОТБр, 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, 8-го окремого полку спецпризначення, до складу другого загону — 3-й батальйон 80 ОАЕМБр з Чернівців. У колонні також рухалися батареї Д-30, артилерійські підрозділи, підрозділи забезпечення.
О 5-й годині ранку колона вирушила з міста Щастя (туди вона проїхала по трасі з с. Оріхове, де знаходився штаб). Було ухвалено рішення прямувати не через селище Георгіївка, яке утримували бойовики, а по об’їзній дорозі навколо Луганська. На ворога це справило ефект неочікуваності, завдяки чому вдалося здійснити прорив із найменшими втратами. Керував операцією полковник Андрій Ковальчук, виконуючий обов’язки командира 80 ОАЕМБр. Оскільки він вже перебував у цьому районі в квітні, то добре орієнтувався на місцевості, що мало сприяти виконанню завдання.
У ВОГНЯНОМУ КІЛЬЦІ
Бійці, які прорвалися до аеропорту, облаштовувалися у різних частинах летовища, багато хто був зворушений теплим прийомом з боку побратимів.
• Особливо запам’яталося, що коли зранку ми проснулися, а пацани з «двадцятьп’ятки» (25 ОПДБр. — ред.) нас дуже тепло прийняли. Поділилися, чим могли, дали щось поїсти. Взагалі ми з ними в дуже хороших відносинах були. До цих пір з ними зідзвонюємося, згадуємо, як воно все було. Дуже хороші люди, нам було дуже приємно разом нести службу на тому посту. В аеропорту під час того всього дуже зблизилися між собою. То, напевно, єдині світлі моменти.
Віталій Кобрин, солдат, 80 ОАЕМБр
Після прориву першої колони обстріли з боку противника ставали дедалі масованішими, ситуація загострювалася. По суті, оборонці летовища знову опинилися в кільці. Один з літаків Ан-26 з 456-ї окремої бригади військово-транспортної авіації Повітряних сил Збройних сил України, що раніше постачав продукти і обладнання у Луганський аеропорт, 14 липня виконував десантування парашутним способом води й продуктів у підрозділи Сухопутних військ, які були відрізані від основних сил і в Краснодонському районі Луганської області. Всього на борту було 8 людей. Зв’язок із літаком перервався о 12:30 за київським часом. Літак було збито приблизно за 5 км від російського кордону на висоті 6500 метрів. За офіційною інформацією, літак було збито російським винищувачем за допомогою керованої ракети класу «повітря—повітря». Унаслідок влучання лівий двигун та електрообладнання відмовили. Командир екіпажу Дмитро Майборода разом із своїм помічником Дмитром Шкарбуном продовжували керувати ураженим літаком, утримуючи його від зривання в штопор, поки десантувалися інші члени екіпажу. Літак упав поблизу села Давидо-Микільське. Обидва пілоти загинули, ціною власного життя вони відвели літак від населеного пункту, десантник Сергій Мордвинов потрапив у полон, інші члени екіпажу були врятовані.
• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»
13 липня 2014 року. Слов’янськ
Приїхали! Наша база — в Артемівську. Я уявляв військову частину, огороджену високими стінами. Усе строго. Охорона на кожному кроці. А тут — школа, училище й гуртожиток. Повсюди ходять бійці зі зброєю. Їх тут сотні. Охорони небагато. Усі почуваються вільно. Сміються. П’ють чай. Курять. Мабуть, моє мислення дуже стереотипне.
На автомобільній дорозі перед школою розсипані великі купи будівельного сміття в шахматному порядку. Елемент безпеки. Щоб ворог не зміг промчати на машині, паралельно ведучи вогонь на ходу. Дуже дієва річ.
Вивалюємося з автобусів. Нас зустрічає начальник штабу «Філін».
— Добро пожаловать в зону АТО! Мы сейчас в Артемовске. Практически все население здесь — мирные враги. Они не делают вреда. Есть, конечно, местная мафия, которая строит из себя боевиков. Но каждый раз для них все плохо заканчивается. Значит так! Выгружайте все свое имущество. Командиры ваших подразделений укажут, куда это все вам нести. Помещений для жилья хватит на всех.
• Зведення новин
Вночі здійснено мінометний обстріл в районі населеного пункту Камишівка. Повідомляє штаб АТО.
Вранці терористи здійснили мінометний обстріл зі стрілецької зброї біля населеного пункту Олександрівка.
Українські військові з боями дійшли до Луганського аеропорту і звільнили його від терористів.
14 липня 2014 року
• Зведення новин
За останню добу в ході АТО загинули 3 військовослужбовці, 12 поранено. Повідомляє штаб АТО.