Майдан. (Р)Еволюція духу

Живописець Володимир Бовкун, маючи майстерню на вулиці Банковій, навпроти Адміністрації Президента, тобто у самому епіцентрі подій, перебував на Майдані, здається, повсякчас і його пости у Фейсбуці несли найгарячіші й найгіркіші новини. Він брав участь у зведенні барикад, а у період напруженого затишшя — кількатижневого «мирного» протистояння написав ряд полотен: «Балаклава. Ніч. 14.02.2014», «Баррикада на Грушевского. Снайпер. 17.02.2014», «Грушевського. Мішень. 12.02.2014» , «Барикада на Інститутській. Беркут. 15.02.2014», «Герой. 16.28.02. 2014». Він прагнув передати стан того, що відбувалося, бо бачив усе зсередини й добре знав цьому ціну. В цих полотнах головними стають ті колосальні зміни, що відбулися внаслідок колосального стресу, тому для митця на перший план виходить душевний стан, велике піднесення, коли кожен день — як останній в житті. Тому картини написані у техніці «а-ля прима»…

Кожен з художників, проявляючи свідому громадську активність і на Майдані, з неприкритим лицем, і в Інтернеті, — уразливий тим паче, — думаючи про можливі печальні наслідки особисто для себе і своєї родини, все ж не завагався, не пішов геть. Благородство душ, переконаність у чистоті й праведності справи руйнували кордони, будовані острахом чи саме страхом, непевністю чи безпросвітністю, нескінченністю довгих зимових но­чей — димних, чадних і нерідко политих з брандспойтів і посічених кулями різного калібру й призначення — від гумових до мисливських на кабана й до бойових із «калашникова».

Художники віками, особливо у ХХ–ХХI століттях, виступають своєрідними медіумами-артикуляторами, котрі несуть (і що найчастіше, не доносять, на жаль) великі й прості істини своєму народу. Творча реакція українських митців на революційні події 2014 року — ще один приклад їхньої інтегрованості у світову культуру й систему символів. Бо саме в культурі й мистецтві кристалізується та найвиразніше проявляється історичний момент і воля та дух народу. А дух нашого народу став як ніколи могутнім. Про це світ дізнавався не тільки через новини, а й завдяки мистецькому слову та акціям. Саме митці в період революції привнесли у народний протест елементи театралізації, хепенінгу й інтерактивних мистецьких дій — від балаганних до пафосних проявів. Ця креативність була підтримана здебільшого власними ж гаманцями далеко не заможних митців.