Ностромо. Приморське сказання

— То я — скомпрометований? — проказав доктор Моніґем після короткої мовчанки.

— Уся Ґулдова концесія — скомпрометована. Вона не могла вічно лишатись осторонь політичного життя країни — якщо ці конвульсії можна назвати життям. Питання в тому, чи можна до неї причепитися. Мусив настати момент, коли нейтралітет стане неможливим, і Чарлз Ґулд добре це розумів. Я певен, що він готовий до будь-яких крайнощів. Людина його штибу ніколи не залишається бездіяльною і не віддається байдуже на милість невігласів та корупціонерів. Це ж як бути полоненим у печері бандитів, маючи в кишені гроші для викупу, і щодня заново купувати собі життя. Купувати просто безпеку, не свободу, зважте на це, лікарю. Я знаю, щó кажу. Картина, яку ви споглядаєте в уяві, знизуючи плечима, — абсолютно правильна, особливо якщо ви уявите, що цей полонений наділений спроможністю поповнювати свою кишеню за допомогою засобів, настільки далеких від здібностей його полонителів, ніби ці засоби — чарівні. Мусите зрозуміти це так само добре, як і я, лікарю. Ґулд був у становищі гуски, яка несе золоті яйця. Я порушив це питання в розмові з ним ще коли сюди приїжджав сер Джон. Полонений тупих і жадібних бандитів завжди залежить від милості першого недоумкуватого головоріза, який може вибити з нього мізки в нападі люті або сподіваючись на негайний великий улов. Недаремно мудрість людства породила казку про те, як зарізали гуску, що несла золоті яйця. Ця історія ніколи не постаріє. Ось чому Ґулд на свій самозаглиблений мовчазний лад підтримав ріб’єристський мандат, перший громадянський акт, який обіцяв йому безпеку без опертя на корупцію. Ріб’єризм зазнав поразки, як зазнає в цій країні поразки все, що просто є раціональним. Але Ґулд дотримується логіки у своєму бажанні зберегти цю велику купу срібла. Запропонований Деку план контрреволюції може бути здійсненним або ні, може мати шанси на успіх, а може й не мати. Попри весь мій досвід життя на цьому революційному континенті, я таки не можу дивитися на їхні методи серйозно. Деку прочитав нам накидану ним чернетку відозви і дві години дуже добре говорив про свій план дій. Висловлював аргументи, які мали б здатися досить вагомими, якби нас, що належимо до давніх стабільних політичних та національних інституцій, не злякала сама ідея нової Держави, яка зародилась отак — у голові саркастичного молодика, котрий, рятуючи своє життя, тікає з відозвою в кишені до брутального, глумливого рубаки-метиса, названого в цій частині світу генералом. Це звучить як жартівлива чарівна казка — і побачите, це може вдатися, бо це відповідає самому духові цієї країни.